72-річна учениця склала іспити одразу – в автошколах Тернопільщини вчаться переважно жінки
З початком повномасштабної війни в автошколах Тернопільщини вчаться переважно жінки. До прикладу, у Кременецькому районі в спеціальній підготовчій школі жінки вчаться керувати потужними вантажними автомобілями – фурами. У Тернополі – освоюють різні види транспорту.
– Це не нове, – розповідає директорка однієї з автошкіл Тернополя Галина Греськів. – У 50-х і 60-х роках минулого століття водіями трамваїв і тролейбусів були тільки жінки. Насправді немає значення, хто за кермом. Є вид транспорту і є можливість людини, яка може дозволити собі керувати таким транспортним засобом за станом здоров’я, віком, навиками і вміннями.
Автомобіль – це і комунікабельність. Потрібно всюди встигнути. До слова, в Україні також будуть готувати жінок на пасажирські транспортні засоби. У Києві вже навчають жінок для громадського транспорту – йдеться про перевезення пасажирів у маршрутках. Адже не вистачає чоловіків.
– Яка ситуація у вашій автошколі?
– В останній групі, яку ми підготували до навчання, з 15 учнів тільки четверо чоловіків. Решта – жінки. Колись співвідношення було навпаки. Згодом у 2012 році – майже половина на половину. Після 2015 року – більше в групах жінок, а чоловіків менше. А тепер дуже мало чоловіків.
– Чи дійсно жінка обережніша за кермом?
– Про такі наукові дослідження не знаю. Та за статистикою усе ж жінки акуратніші при керуванні транспортними засобами. Адже шанобливі і відповідальніші за кермом, ніж чоловіки. Таке явище дійсно є.
72-річна учениця з першого разу склала усі іспити
Наймолодшим учням автошколи – 18 років. Найстаршим – понад 70.
– Минулого року у нас вчилася 72-річна жінка, – продовжує пані Галина. – Дуже хвилювалася, коли тільки прийшла на навчання. Я говорила: «Немає значення вік, має значення ваше бажання». І все нормально. Вона ще дала фору молодим. З першого разу склала і теорію, й іспит з практики.
У зв’язку із прийняттям Кабміну постанови про самостійну підготовку багато людей вагаються, чи йти в автошколу, щоб отримувати теоретичні знання, чи готуватися самостійно. Звісно, самостійна підготовка можлива. Але зважаючи на статистику дорожньо-транспортних пригод, усе ж хотілося б, щоб водії ішли спочатку в автошколу, набиралися теоретичних і практичних знань, а вже тоді сідали за кермо автомобіля.
Це неможливо – вивчити теорію в інтернеті. Тестові програми дають лише конкретне запитання і конкретну відповідь на ту чи іншу дію. А як правильно вчиняти і що далі з цим робити, люди не знають.
– Чи в сучасному світі обов’язково усім вміти керувати автівкою?
– Залежить від людини. Адже не усім вдається керувати транспортним засобом. Ми різні за характерами і вподобаннями. Комусь не підходить керувати транспортними засобами. Їм краще, коли їх возять. Але от правила дорожнього руху маємо знати всі: і водії, і пішоходи, і учні шкіл, і дітки в дитячому садочку. Тоді на дорогах буде порядок, не буде дорожньо-транспортних пригод і летальних випадків, яких дуже багато останнім часом.
Є, наприклад, повільні люди, які не можуть вчасно відреагувати на ту чи іншу ситуацію під час керування транспортним засобом. А в дорозі часто трапляється таке, коли не те що секунди, а мілісекунди, за які потрібно подумати, прийняти правильне рішення і ще й діяти так, щоб не нашкодити собі та іншим.
– На жаль, стаються ДТП. Автошколи цікавляться, коли стається ДТП, чи це їх учень був за кермом чи не їх учень?
– Цікавимося. Вибираємо статистику. Стараємося відстежувати наших учнів, щоби знати, як вони поводяться за кермом.
– І яка статистика саме ваших учнів щодо дорожньо-транспортних пригод?
– За цей рік ще не володію інформацією. За минулі два-три роки не було жодної дорожньо-транспортної пригоди з учнями, яких ми підготували.
– Чи дійсно яка людина в житті, така і в дорозі?
– Характер всюди однаковий. Не лише за кермом.
Викликаючи таксі, не знаємо, що водій, можливо, таксує вперше
– Як помітити небезпечного водія в дорозі? За якими ознаками?
– Потрібна холоднокровність і ясний розум. Підвищена емоційність – непритаманна. У будь-якій ситуації слід зберігати рівновагу. Тоді можна приймати правильні рішення, оцінювати обстановку і діяти.
Якщо людина підвищеної емоційності, то під час заторів нервує за кермом, починає виїжджати, заїжджати. Не можна цього. Водій має бути прогнозований.
– А бувають емоційні таксисти…
– Пасажир, який викликає таксі, не знає, що водій, можливо, щойно вперше таксує. Це відомо лише роботодавцю, який прийняв цього водія на роботу і дозволив сісти за кермо автомобіля. Такі ситуації часті, тому що є багато приватних таксі.
Раніше було стажування. Коли хтось приходив працювати водієм маршрутного транспортного засобу чи таксі, то спочатку стажувався від трьох місяців до пів року. Наставники вчили, як керувати і поводити себе з пасажирами.
– Тож як побачити небезпечного водія саме в дорозі? Адже емоційних можна визначити більше в комунікації.
– Буває, людина зайвий раз гальмує або зайвий раз газує і старається дуже швидко об’їхати всіх, хто попереду. Також робить незрозумілі маневри. Це призводить до аварійної ситуації і дорожньо-транспортної пригоди.
Є лихісти. Недавно сів за кермо, недавно отримав посвідчення водія, а вже придбав автомобіль або йому подарували автівку і от хочеться показати свої «вміння». Це навіть не адреналін. Це недонавчені люди або недовиховані. Адже водій, сідаючи за кермо, має чітко усвідомлювати, що це підвищена небезпека. Усі водії у підвищеній небезпеці. Завжди. Й немає значення, яким транспортом керують. Пасажир, який їде в автобусі – це теж підвищена небезпека.
– Як змінюється світогляд і поведінка людини, яка вчора була пасажиром, а нині вирішує вчитися в автошколі?
– Водії стають ще й іншими пішоходами. Уже не дозволяють собі перебігати проїзну частину дороги.
Шумахери. Безвідповідальних водіїв у Тернополі достатньо
– Пішохода, який вміє керувати автівкою, видно одразу?
– Пішохід, який керує транспортним засобом, зупиниться перед пішохідним переходом і подивиться вліво-вправо. Адже буває, що зелене світло для пішохода, а машина все одно їде. Таких водіїв називаю «шумахерами». Коли газ до підлоги і відповідальності – нуль.
Останнім часом безвідповідальних водіїв у Тернополі достатньо. Зараз немає ожеледиці, відповідні погодні умови, асфальт сухий, а є дорожньо-транспортні пригоди, де три-чотири автомобілі нараз. Це неуважність, підвищена емоційність і швидкість водіїв. Летальність дуже висока за останні роки. Причина – невміння, незнання і безвідповідальність.
– Як це змінити?
– Повторюся, кожен водій має чітко усвідомлювати, що транспортний засіб – це підвищена небезпека не лише для нього, а й для інших учасників дорожнього руху. Тому відповідальність має бути дуже висока. Думати про наслідки завжди.
– Як врегулювати це, коли не думають про наслідки?
– Величина штрафу абсолютно нічого не змінить. Адже якщо людина безвідповідальна, якої величини б цей штраф не був, вона так і залишиться безвідповідальною.
Потрібно позбавляти права керування і контролювати, чи ця людина при позбавленні права керування далі не їздить за кермом. Також відправляти на відповідні громадські роботи: замітати дороги, прибирати кладовища. Є багато комунальних потреб. Хоча щось відноситься до прав людини, та потрібно притягувати порушників до відповідальності, а не залишати це просто так.
Якщо він раз чи два позамітає дороги або прибиратиме цвинтар, то більше не схоче порушувати правила дорожнього руху. Бо величина штрафу нічого не змінить.
– Ви давно керуєте автівкою?
– Із 1985 року за кермом щодня. Їжджу на всіх видах транспорту, окрім того, що літає і плаває – на всіх типах легкових і вантажних транспортних засобів, на усіх автобусах і на фурах. Керувати фурами набагато легше, ніж нашими вантажними автомобілями з причепами. У габаритних транспортних засобах лише треба вміти робити заломлення причепа. Не їжджу хіба сільськогосподарським транспортом, хоча там специфіка така ж.
