Костел Матері Божої Утішительки у Великому Ходачкові найвеличніший у Тернопільській області?

Чому на Тернопільщині звели один з найбільших костелів у селі Великий Ходачків. Яка доля отця Стефана Хабла. Де зараз знаходиться ікона Божої Матері Ченстоховської. Про все це розповів тернопільський журналіст Назар Наджога. Дивіться у відео.

Цій культовій споруді немає аналогів у Тернопільській області. Один з найбільших за площею костелів Тернопільщини, бо розрахований був на три тисячну парафію. Перший камінь під велич молитов закладався в честь імператора. Тут колись стояла чудотворна ікона, а нині пустота.

24 квітня 1879 року вважається датою закладення наріжного каменю під будівництво костелу Матері Божої Утішительки і св. Йосифа Улюбленця.

На сайті Римо-католицької Церкви «Костели і каплиці України» розміщено коротку історію храму.

«Консекрація храму відбулась 1890 року. У 1899-1900 роках святиню добудували. 1907 року вперше згадується парафіяльна експозитура у Великому Ходачкові.

В 1906 році Рудольф Хаасе зі Львова зробив орган у якому “Внутрішня структура у закопанському стилі була дуже гарно прикрашена. Інструмент отримали 18.06. 1906 році через поціновувача Юзефа Мєлоха, начальника єзуїтів з Тернополя.” Та чомусь в пізнішому інвентарному описі зазаначалось не орган, а фісгармонія.

1916 року німецькі війська, намагаючись знищити спостережний пункт російських військ, облаштований на вежі костелу, повністю його зруйнували».

Після війни римо-католики декілька років відправляють літургії в місцевій греко-католицькій церкві. І як розповідають на сайті РКЦ в Україні, син Казімежа, Генріх Шеліський, дарує громаді нову земельну ділянку під будівництво нового костелу.

«Протягом трьох років римо-католики містечка послуговувались місцевою церквою, а 1919 року збудували тимчасову дерев’яну каплицю. У 1925 році було засновано самостійну парафію та закладено фундамент нового храму вже на іншій земельній ділянці, яку теж подарували Шеліські».

Проект костелу належить Тадею Шнейдеру. Проте через брак коштів спорудження цієї святині затягнулось до 1934 року. У середині 30-х років парафію, яка налічувала майже три тисячі вірян, адміністрував о. Стефан Хабло.

Частину костельного майна після закриття храму було вивезено до Польщі. У ньому за радянської влади спочатку облаштували школу-майстерню трактористів, потім – зерновий склад, а далі – склад мінеральних добрив. Зараз святиня перебуває у стані руїни, розповів журналіст Назар Наджога.

Про проект #залишені_в_історії ми публікуватимемо малюнки костелів Тернопільщини такими, як вони збереглись до цього часу, щоб привернути увагу громадськості, влади, людей до цих споруд. Також храми, які вже знищені, але їхні фото залишились.

На Тернопільщині є карта храмів, за нашими підрахунками їх більше 100, є діючі, є ті які давно #залишені_в_історії і руйнуються. З кожним малюнком ми наближатимемось до виставки і до зібрання історичних матеріалів про ці 100 храмів.

Волонтери Благодійного фонду “Пам’ять і любов” в 2019 році розчистили 10-ть храмів області, розпочали ремонтні роботи в костелі у селі Залужжя, Збаразького району, очистили 10-ть кладовищ області. Також зроблені програми про деякі з костелів, які ви можете переглянути на сторінці нашого фонду.

Тільки спільно з вами ми з можемо разом зробити більше, відновити костели, очистити кладовища, задля збереження пам’яток для майбутніх поколінь. Давайте об’єднаємось задля спільної справи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *