Павло Батрин з Тернопілля яблука і пшеницю цілком без нітратів вирощує

Цьому енергійному чоловікові 74 роки. А він сповнений ще й якого ентузіазму та креативу. І має за плечима 57 років стажу-досвіду роботи в сільськогосподарській галузі, пише Чортків City

Стверджує, що через перенасичення буквально всіх продуктів нітратами, отією шкідливою «хімією», люди безжально хворіють та помирають. Бо начебто ефективні домішки, що пригнічують розвиток бур`янів та стимулюють врожайність, згодом почерпнуті з готових вже продуктів, які споживаємо, ще й як впливають на здоров`я. Тим часом воно – в наших руках.

До спроб достукатися до умів садівників або хоча б небайдужих до садівництва краян чоловік вдається давно. Показує документ, виданий лабораторією, де є свідчення, що вирощені ним яблука можуть мати покази лише до 7-8 відсотків нітратів – і в жодному разі не більше. При тому, що загально допустима норма – аж 60 відсотків.

Яблука в Батриновому саду, що ще громадяться гронами на вітті, справді смачні – зі смаком дитинства. Сад біля його будинку на вулиці Заводській у Чорткові не надто розлогий. Як означує сам господар – просто домашній сад. Закладений з добрий десяток літ назад. Суто яблуневих сортів багато, господар не віддає перевагу якомусь з них – просто плекає і все.

Трохи віддалік ростуть абрикоси. Їм по шість років.

А збоку плодоносить хурма – фрукт загалом-то субтропічний та тропічний, невластивий для нашої місцевості. Праця з хурмою для Павла Батрина – лише в процесі.

Має господар ще й інший сад. Він ще зовсім молодий, дворічний. То в полі в бік Ягільниці, на площі близько шести гектарів його фермерського господарства. І там – близько тисячі саджанців хурми виключно зимостійких сортів, виплеканих в теплиці.

– І ківі є теж, – трішки загадково додає пан Батрин.

Що й казати, любить цей чоловік експериментувати.

А сад вражає своєю принадою. Найбільше абрикос. На думку господаря, то – найбільш оздоровче дерево. Під ними аж чотири гектари. Є виноград, ближче до посадки вже ростуть і ще передбачені в планах до садіння горіхи. Переважають сорти Ідеал та Кочерженка, він гроновидний.

Фермерське господарство «Героям Небесної сотні», що очолює Павло Батрин, має 42 з половиною гектара. Тридцять вісім цього року займало хлібне поле. І пшеницю фермер вирощував без будь-яких мінеральних добрив – лише із внесенням ЕМ. То – суміш ефективних мікроелементів, розроблених японськими спеціалістами.

Річ у тому, що пан Батрин активно співпрацює з Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України. Завдяки цьому й застосовує для обробітку площ екологічно чисті біологічні препарати, а не хімічні, шкідливі для людського здоров`я добрива.

– Мене надзвичайно турбує, наскільки високий вміст нітратів ми споживаємо з пропонованими на ринку фруктами й не тільки, – пояснює.

Вирощена ним по-новому пшениця, каже, дала таку ж врожайність, як і в інших аграріїв із внесенням на гектар аж до тонни міндобрив.

А ще з борошна того врожаю наразі печуть найбільш легендарну, справді брендову в Чорткові піцу в піцерії Presto, де господарює син фермера Василь Батрин.

– Раніше він доставляв борошно на піцу виключно з Італії, – деталізує Батрин-старший. – А тепер спробував з батькової пшениці і жодного іншого не хоче.

Ось так.