Велика лікарня на Тернопільщині знову під загрозою

Велика лікарня із Золотого Потоку Бучацького району, яка колись була його гордістю і до 90-х років активно розширювалася, тепер стає головним болем і великим фінансовим тягарем для місцевої громади. І, якщо ще у той недалекий час цій лікарні мали надати статус експериментальної лікарні, то зараз заклад знаходиться на межі виживання, скорочення працівників і надання послуг. Але найгірше ще може бути попереду.

Наразі через брак фінансування під загрозою закриття знаходиться інфекційне відділення. Його планують ліквідувати до 21 березня. Відповідне рішення нещодавно прийняли депутати Бучацької райради, на балансі якої цей заклад знаходиться.
Мешканці ОТГ обурені таким рішенням і готові відстоювати існування інфекційного відділення. Задля цього створили ініціативну групу, яка оббиває пороги різних інстанцій та звертається за допомогою до ЗМІ. До її складу входять люди, які вже не вперше виступають за збереження цього відділення, адже його намагаються розформувати ще з 2012 року. На цей раз місцеві активісти налаштовані категорично і кажуть, що не дозволять закрити відділення, яке обслуговує не лише 11 сіл, які входять у громаду, а й ще більше 15 інших. Приїжджають сюди на лікування люди і з сусідніх районів.
Причина спроб закриття інфекційного відділення у Золотому Потоці – дефіцит коштів. Тим не менше, до цього часу воно виживало, а лікарня з року в рік переходила із боргами, які накопичувалися. Але найважче стало після того, коли створилася Золотопотіцька громада, яка змушена фінансувати заклад частково із власного бюджету. До того ж, зараз впроваджується медична реформа, тому процеси оптимізації, скорочень і економії є для неї вимушеними кроками.
Як би цього не хотілось, але громада має виживати, враховуючи власні можливості. У цьому випадку найменш болісним для лікарні і людей буде закриття сааме інфекційного відділення, вважає голова Золотопотіцької територіальної громади Ростислав Куштик, адже з інфекційною хворобою можна доїхати до Бучача. А от, скажімо, якщо закрити пологове відділення, для породіль із віддалених сіл, тим паче взимку, це буде проблематичніше. До того ж, жоден район області не дозволяє собі утримувати два інфекційних відділення.
Про це, щоправда, як і про лікування надалі у Бучацькому відділенні, люди Золотого Потоку і навколишніх сіл не хочуть і слухати. «У нас розікрали і розібрали все – і колгоспи, і господарські будівлі. Залишаються ще школа й лікарня, і їх хочуть забрати», – обурюється Галина Дончук. Жінка вважає, що люди мають право і заслуговують на лікування у місцевій лікарні, яку роками будували і розвивали для себе. Тому ніхто не має морального права її закрити. А, навпаки, обов’язком кожного є збереження лікувального закладу. Як приклад, наводить свою історію, вона не отримує ні пенсії, ні зарплати, але якось виживає. Тож і лікарі, каже вона, могли б зекономити кошти задля збереження відділення, якби пішли у неоплачувані відпустки хоча б на місяць. Михайло Микитчак, якому уже поза вісімдесят, теж обурюється, чому по такому бездоріжжі люди мають добиратися до Бучача, якщо чудове відділення є на місці.
Не згідні із закриттям відділення і його працівники. Адже комусь доведеться піти на пенсію, а комусь – стати на облік у центр зайнятості. Проти такого рішення і медсестра Наталія Страмик, яка пропрацювала тут 30 років. Вона стверджує, що «інфекційне відділення у Золотому Потоці цілком відповідає вимогам МОЗ. І, на відміну від того ж Бучацького відділення, воно боксоване і забезпечене окремими санвузлами. Розрахований відділ на 10 ліжок. Тому разом із районним відділенням, яке має 25 місць, не є зайвим для району».
Судячи з чергової сесії Золотопотіцької громади, власних коштів у неї обмаль, як і можливостей їх заробити. Тому, аби виділити гроші на потреби однієї галузі, змушені не додати їх іншій. Так було і з дофінансуванням лікарні. Аби уникнути нарахувань пені на податки, їй виділили понад 260 тисяч гривень, натомість підрядник, який виконує ремонтно-будівельні роботи, залишився без грошей.
Загалом, повідомив голова громади, із місцевого бюджету на потреби лікарні на рік виділяється близько мільйона гривень, 6 мільйонів 464 тисячі отримав заклад із держбюджету і майже 3 мільйони – із районного бюджету. Попри те, бракує ще 3 мільйони. На утримання інфекційного відділення потрібен майже мільйон гривень. Тому керівництво лікарні змушене іти на закриття відділення та скорочення інших видатків. Натомість, у цьому приміщенні планують створити хоспіс, який фінансуватиметься з держбюджету. Люди матимуть робочі місця, а місцевий бюджет – менше витрат. Проте громада не дуже вірить у такі перспективи і проситиме районну раду призупинити рішення про закриття інфекційного відділення.
Головний лікар Золотопотіцької лікарні Василь Понтус стверджує, що теж хотів би зберегти усі відділення лікарні, але як менеджер у сьогоднішніх умовах змушений економити кошти. Розуміє він і людей, які незадоволені і хочуть залишити все так, як є. Але інфекційне відділення не має повного навантаження, а видатки на нього великі. Тому його закриття є єдиним шляхом, який дозволить зберегти лікарню загалом. Чи це справді так – покаже час. Але і
керівництво лікарні, і громади усвідомлюють, що загроза для місцевої лікарні існує й надалі. Адже, не виключено, що після того, як Бучач створить власну громаду, кошти із районного бюджету на їхню лікарню більше не виділятимуться, тож її фінансування цілком ляже на плечі Золотопотіцької громади. А вона, найімовірніше, утримати самостійно такий потужний заклад із 140 працівниками не зможе. Відтак найбільші проблеми, можливо, ще попереду. І не вина тут когось окремо взятого, а наслідок того, що всі стають заручниками безгрошів’я.

Любов ТИМЧУК

Газета “Сільський господар плюс”