Як на Тернопільщині вдаються до масштабного “розліснення земель”

Останнім часом стає все більш помітною проблема утримання самосійних лісів. Вони утворилися без участі людини на колишніх пасовищах, землях запасу, необроблених полях, поблизу лісових масивів, полезахисних та придорожних зелених смуг. Раніше їхній ріст стримувався переважно випасом худоби, заготівлею “гілочкового корму” та більш активним доглядом. Про це йдеться на сторінці  Громадської організації “Екологічно-гуманітарне об’єднання Зелений Світ”.

Нині – самовільними рубками, при яких звісно у першу чергу видаляється ділова і дров’яна сировина.

Тож виглядають вони не завжди привабливо та все ж служать острівцями біологічного різноманіття.

Але користувачі земельних ділянок – аграрії, транспортники або забудовники – зараз масово вдаються до масштабного “розліснення земель”. Дуже часто це робиться брутально: через самовільне підпалювання рослинності у посуху, або її видалення важкою технікою із порушенням та переміщенням верхнього шару грунту.

Органи самоврядування зазвичай самоусуваються від контролю за такою діяльністю. Процедура прийняття рішень непрозора. Оцінка впливу на довкілля при ній не передбачена.

Які сліди на місцевості залишають по собі підрядники, прошу подивитися.

Це Борщівський район Тернопільської області, Скала-Подільська ОТГ, землі с/г призначення на території Іванківської сільської ради, розпайовані, в оренді.

Відвали деревної рослинності та гумусного шару на краю поля. Восени їх ймовірно підпалять, аби замести сліди, вигорить полезахисна смуга.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *