Як у Чорткові Леніна скидали (унікальне відео)
Wikipedia означує це поняття в такий спосіб: «Ленінопад – хвиля демонтажів і пошкоджень пам’ятників Володимиру Леніну та іншим комуністичним, радянським політичним діячам ХХ століття в Україні, що розпочалася під час Київського Майдану в 2013-2014 роках». Нічого собі – аж у 2014-му?
Ми вже й забули про таке явище: наше місто усунуло вождя світового пролетаріату зі свого серця – центральної площі в числі найперших та найбільш свідомих в Україні міст. Вже встигло вирости та набути зрілості покоління, яке не бачило того пам`ятника і нічого про нього не знає!
Адже ми потрапили в найпершу хвилю повалення пам`ятників Леніну, яка прокотилася Галичиною ще на початку 90-х років. Наш Ілліч протримався на п`єдесталі рівно два дні після проголошення Україною Акта державної Незалежності.
Як все було
Хронологія доленосної події така. 25 серпня 1991 року у Чорткові відбувся багатолюдний мітинг. На ньому було засуджено спробу державного перевороту в Москві, йшлося про причетність до цього КПРС. Спонтанних виступів було – море! Більшість мітингуючих вимагала: демонтувати пам`ятник Леніну – і край! Ця вимога лягла в основу прийнятої на мітингу резолюції.
Наступним кроком стало рішення міськвиконкому наступного понеділкового дня. І вже опівдні 26 серпня у середмісті Чорткова, де на будівлях тодішнього райкому компартії та міської ради тріпотіли жовто-блакитні стяги, знову було ну дуже багатолюдно!
Ілліч вже лежить
Охочих долучитися до справді історичного моменту зібралось, мабуть, до півтисячі – може, й більше. Зрештою, підрахунку ніхто не вів. Емоції вихлюпувались через край. Де ж таке бачено, щоб на «святому» досі місці отак брутально вовтузились два будівельні крани?
Їхні стріли здіймаються увись. Намагаються підважити незворушне – Іллічеву фігуру. Зачепили, зняли. Ось вона «пливе» в повітрі, слухняно лягає долі. Все! Спорожнів постамент. Невже? Оце так…
Що тут зробилося! Свист, гам, бурхливі овації, вигуки. Переважно – схвальні. Деякі вислови – із засторогою, мовляв, варто схаменутися. Та то вже здебільшого упівголоса. Хтось сприймав цей факт за прояв боротьби з «совком» – «нарешті, сталося!», інші – за факт вандалізму. Та перших, отих, що вже доросли до подібних дій і вчинків, на той момент на площі було більше.
Охочих доступитися до лежачого на тротуарній плитці Леніна теж виявилось доволі. Та ось потужний трактор з евакуатором, куди вмостили вождя всіх епох і народів, що називається, ногами вперед, ще зробив коло по площі. І – вивіз символ «совка» геть.
Тоді ж відлетіли й бузьки
Якраз на той момент, коли Ілліча надійно обв`язували тросом, щоб підчепити і зняти, в полудневому небі здійнялась зграя бузьків, на очах складаючись у ключ. За народними прикметами, якщо відлітають вони в теплі краї вже по Спасові, то це – ознака наступної довгою і теплої осені. Такої й очікував тоді чортківський люд, звільнившись від набридлих пут.
«По чому» Ленін?
Найбільш завзяті вдавались до спроби торгів з молотка фігури Ілліча, хтось прагнув розжитися на уламок постаменту. Може, в чиємусь господарстві й досі зберігається такий собі нічогенький раритет?
До речі, постамент – вже добряче понівечений, битий, та не добитий до кінця, громадився в серці Чорткова ще довгенько – аж до цілковитого демонтажу.
Досі інтригою залишається вмістилище самого образу Ілліча: де, куди, на що згодився сплав мідної фігури? Якось журналістам Чортків.City вдалося прочути, що трансформувався він згодом – чи то повністю, чи лиш частково – у фігуру молодого Тараса, що в серпні 1995 року схвально й жадано постав на площі міста.
Фото Олександра Казьви
Змінилися й назви
Зрештою, вже тоді, маючи за відлік 1991 рік, полярно трансформувалися наша свідомість, пріоритети та бачення. Отим самим доленосним рішенням міськвиконкому, що узаконило демонтаж пам`ятника Леніну, відразу було вирішено й перейменувати вулицю Жовтневу на вулицю Незалежності, вулицю Леніна – на вулицю Шевченка, Комсомольський парк на Молодіжний. Усі ті події в комплексі символізували падіння комуністичної влади на теренах Чортківщини.
А до прийняття Верховною Радою пакету законів щодо декомунізації в Україні загалом залишалось ще довгих 24 роки. І деякі пам`ятники Іллічу в Україні демонтовано лише кілька років тому. Ось так.
Відео Ярослава Грицака
Коментарі вимкнені.