На Тернопільщині багатим дозволено все. Історії матері, яка втратила сина на виробництві

Чому правосуддя на Тернопільщині не відстоює інтереси простих людей?  Нижче мова йтиме про продовження жахливої історії багатодітної матері, яка втратила 20-річного сина на виробництві приватного підприємства в Теребовлі «Колос-2» Володимира Солтиса влітку минулого року. До цих пір збідована горем жінка стукає у всі двері, так званого, сучасного правосуддя, але чиновники міцно замурувалися за товстелезними дверима і не бажають давати прозорий хід кримінальному провадженню по загибелі людина на виробництві. Більше того – всіляко гальмують слідство й складається враження, що для багатих немає ніяких законів, – пише TeNews.

До кого тільки не зверталася мати загиблого Любов Солтис із своїм чоловіком Романом. Але всюди одне і те ж саме, якась кругова порука серед чиновників правосуддя і не на користь потерпілої, а на користь такого собі панка, власника агропідприємства Степана Никеруя, на виробництві якого загинула вже не одна людина, а йому хоч би що. Останній раз пані Люба була в голови Тернопільської ОДА і він пообіцяв їй своє сприяння. Тепер мати чекає й надіється, а серце її плаче… Плаче з туги по своїй кровинці, плаче від безладу в правоохоронних органах, їх бездіяльності, від того, що правди дуже тяжко добитись. З часу трагедії вже минає дев’ять місяців, а слідство не просунулося вперед ні на крок. За цей час в людей діти народжуються. Але в тернопільському правосудді напевно даний процес розтягнутий до безкінечності, а чи й гірше – робляться часті штучні аборти. Крім того, на матір проводився постійний тиск з боку тих органів правопорядку, подавали її до суду по безпідставних причинах. Також мали місце неодноразові спроби підкупу, як прямі, так і через родичів, знайомих. Та жінка все витримала і ще витримає як буде треба – так вона каже із великою впевненістю: «Я свого сина не продам ні за яких обставин, буду домагатись правди будь-що, я сильна, сильніша за всіх, бо народила п’ятьох дітей, виростила їх, виховала правильно і тепер за свого Влодзунька віддам хоч всю себе до кінця, а таки доб’юся справедливості та винні в його смерті будуть сидіти за ґратами. Я нічого незаконного не хочу, я хочу, щоб мене ознайомлювали з ходом розслідування, надавали відповідні копії всіх документів провадження. Я хочу прозорості та чесності, тому запрошую завжди представників ЗМІ, які висвітлюють більшість подій, доводять до громадськості істину, показують бездіяльність нашої правової системи. Надалі я продовжуватиму знайомити представників ЗМІ з ходом слідства по загибелі мого сина».

13 березня на приватне підприємство «Колос-2» в Теребовлі приїхали двоє головних інспекторів «Будівельного наглядового інспекційного  відділу Управляння державної архітектурно-будівельної інспекції в Тернопільській області» Надія Лучка та Світлана Гальтюк із позаплановою перевіркою для ознайомлення з документами в рамках кримінального провадження й вони мали при собі всі належні документи від свого керівництва для цього. До речі, оригіналів документів підприємства по будівництву та працевлаштуванні робітників так до сьогодні ніхто й не бачив, в провадженні фігурують лише копії, які з точки зору правосуддя не мають ніякої ваги і не є доказом. І ще одне: вся територія даного підприємства проглядається багатьма відеокамерами. Чомусь про записи камер зовсім не згадується в провадженні. Хіба це був би не прямий доказ? Коли і хто затребує в керівника ті відеозаписи? Разом з інспекторами  прибули й представники обласних ЗМІ, батьки Солтиси. І що? Та їх всіх просто не пропустила охорона підприємства на територію, посилаючись на відсутність керівника, а викликану поліцію також ігнорували, до того ж й мер міста відмовив у сприянні. Що ж, інспектори після цього контактують із Степаном Никеруєм і він вже сам назначає зустріч 19 березня 2019 року на 10 годину ранку. Цього разу інспекторів пропустили, дозволили пройтись територією та сфотографувати деякі об’єкти. Батьків же загиблого знову не пропустили, хоч пан Роман разом із загиблим сином та іншими синами тут працював і був свідком трагедії. Ось, що він сказав: «Я хотів показати інспекторам той об’єкт, на якому загинув мій син, розповісти, що всі на висотних роботах робітники працювали без страховки, без елементарних безпечних умов праці. Трагедії могло б не статися, якби будівельники правильно виконали свою роботу. Діло в тому, що під бляхою, на яку ступив свій останній крок у житті мій син Володя, не було швелера, бляха висіла просто в повітрі… Той швелер поставили таки, але набагато пізніше після нещасного випадку. Ще ж на одній із висотних конструкцій є трап, який вкритий небезпечно бляхою. Все це та інше могли б побачити інспектори, але мене тепер не пускають на бувше місце роботи. Також хочу повідомити, що висотні конструкції будувались однією тернопільською будівельною фірмою на чолі з її керівником Юрієм Парамеєм. І якщо тепер Степан Никеруй говорить, що на його підприємстві проводились лише ремонтні роботи, то це, легко кажучи, зовсім неправда. В нас є підтверджуючі документи, що тут таки проводилися будівельні роботи та й лише погляньте на ці висотні конструкції. Хіба вони виникли внаслідок ремонту?».

Головний інспектор Надія Лучка повідомила про результати відвідин підприємства, вірніше – про їх відсутність: « Метою нашої перевірки є перевірити законність виконання будівельних робіт на території приватного підприємства «Колос-2». А результати сьогоднішні такі – нас допустили до перевірки, до об’єкта. Ми надали власнику підприємства направлення й наказ на дану перевірку, замовник отримав копії їх. Із свого боку повідомили, які документи підприємства нам потрібні для перевірки. Та на жаль виявилося, що в даний час на підприємстві відсутні бухгалтери і вони не можуть надати всіх необхідних документів. Тому ми керівництво зобов’язали до кінця тижня представити всі потрібні документи-оригінали в наше управляння так, як перевірка обмежена строками і закінчується 25.03.2019 року. Вже після цього ми по результатах перевірки складемо відповідний акт, копію надамо потерпілій стороні й вони можуть його використати на свій розсуд, наприклад, в суді».

Отже, що ж виходить? А виходить таке, що навіть простій пересічній людині ясно, не те, що корифеям юриспрунденції: власник підприємства повністю ігнорує законодавство, викручується, приховує та намагається спотворити чи приховати факти, документи, а це ж окремі статті ККУ. Невже у нас на Україні та, зокрема, на Тернопіллі все дозволено тим, хто багатий і нічого не можна простим людям?

Віктор Аверкієв

Comments are closed.