Свято в Заліщиках на художнє посипання попелом не перетворилося

Люблю альтернативні підходи до усього, в тому числі і до уікендів. Коли всі пішли до Зарваниці, я поїхав до Заліщик, на фестиваль, присвячений хитрій річниці — 250 років отримання містом Маґдебурського права.

Перелік рок-банд заслуговував на увагу. А через те, що випадкові глядачі мали би бути в іншому місці Тернопілля, то це означало, що концерти мали би нести злегка затишний “квартирний” формат. Місто, яке знаю лише по транзитних вояжах, має навіть нічого так дорожне покриття не тільки на центральній вулиці, але і на периферіях. Коли побачив палатку з прокатом роверів, зразу поїхав в місто, аби роздивитися. Флеру колишнього польського курорту (кажуть, навіть з борделями) не відчулося. На зміну курорту прийшла любов до овочівництва. Виноград росте практично на кожному подвір’ї.

Проблема з ночівлею вирішилася дуже просто, через Фейсбук і через потужну Копичинецьку діаспору в Заліщиках – якщо є коледж, значить, є гуртожиток. І там можна переночувати. Я сам був в шоці, коли мене привели до ошатної кімнати. По сусідству кухня з холодильником, мікрохвильовкою, санвузол з гар’ячою водою. Такий блок для гостей свідчить, що керівництво коледжу або сильно дбає про батьків студентів, або постійно має поважних гостей, або і те і друге разом. Серйозний підхід. Сам коледж також вражає своїми розмірами і базою Так от, заплануєте поїздку до Заліщик з ночівлею – шукайте сільськогосподарський коледж, вам радо допоможуть!

Про сам фестиваль. Коротка вступна частина з елементами рафінованого шароварництва промайнула кулею. Щиро був здивований, що в місті діє станція Юних Техніків. Міський парк зусиллями містян доведено до чуття на первинному етапі, є навіть іменні лавочки, як це робиться в Штатах! Мером міста є жінка, син якої загинув в АТО. Тому на святі був присутній Гатило зі своїми фріфайтерами, учасником якого був герой Орест. Не зважаючи на ці трагічні нотки, свято не перетворилося на художнє посипання попелом. За що велике спасибі мужній жіночці-меру Заліщик – людина на своєму місці. Мав великі плани зняти місто з мегапопулярної точки, але цього не зробив – пів другої ночі на вулицях міста не було освітлення. Маю ще раз приїхати до цього цікавого міста, бо багато чого не побачив, багато чого не відчув, багато чого не відзняв. Але перше враження про місто моцно позитивне.

Тарас Хлібович або Thieri Newman, Facebook.