Як взаємодіють держава і громади у водних кризах: відео
Після руйнування водогону у квітні 2022 року Миколаїв залишився без централізованого питного водопостачання. Пошук альтернативних джерел, підвезення води, розгортання станцій очищення, а згодом реагування на наслідки руйнування Каховської ГЕС дали регіону досвід, який сьогодні може бути корисним іншим громадам.
У четвертому випуску подкасту «Безпечна вода» генеральний директор Миколаївського обласного центру контролю та профілактики хвороб і головний державний санітарний лікар області Дмитро Макаров розповів про те, як працює система реагування на ризики для безпеки води.
Досвід Миколаївщини показує, що готовність до водної кризи формується завчасно: через резервні рішення, лабораторний контроль, налагоджену взаємодію служб і зрозумілу комунікацію з людьми.
«Миколаївська область зіткнулася з безпрецедентною ситуацією в плані питного водопостачання. Миколаївці дуже добре запам’ятали чорну дату 12 квітня 2022 року, коли ворог перебив водогін Дніпро-Миколаїв, який забезпечував питною водою 400 тисяч людей, котрі проживали у місті, – розповідає Дмитро Макаров. – І певний період часу люди були просто відрізані від будь-яких джерел водопостачання, тому використовували все, що було: дощову воду, талі води і навіть воду з калюж».
Головний санітарний лікар Миколаївщини зазначає, що органи влади намагалися допомагати з альтернативними джерелами. Було організовано підвіз питної води, влаштовані автоматичні станції очищення тощо. Разом із тим почалася кропітка робота щодо виправлення ситуації.
«Водночас була проведена колосальна комунікаційна робота, задіяні всі джерела доведення інформації, підключалися засоби масові інформації, проводилися брифінги, – пригадує Дмитро Макаров. – Людей інформували про те, що вода не відповідає вимогам до води питної, а також проводилася робота з пошуку альтернативних джерел водопостачання».
У фахівців із громадського здоров’я була дуже серйозна пересторога: включився активний епідеміологічний моніторинг щодо інфекційної захворюваності, але, на щастя, серйозних епідоскладнень у цей період не фіксувалося.
А згодом сталася ще одна трагедія: руйнування Каховської ГЕС. І досвід, здобутий у подоланні водної кризи у Миколаєві, став у великій нагоді.
«Була підтоплена значна частина території, в тому числі небезпечні об’єкти, склади пестицидів, промислові підприємства, могильники. Все це фахівцям ЦКПХ потрібно було вивчити, проаналізувати і, звичайно, перевірити джерела водопостачання. Лабораторії працювали практично безперервно», – розповідає керівник Миколаївського ОЦКПХ.
У подкасті Дмитро Макаров поділився власним досвідом тісної взаємодії працівників Центру контролю та профілактики хвороб з місцевими органами самоврядування та профільними службами у подоланні масштабних водних криз та інформуванні населення щодо безпекової ситуації із водою.
Більше алгоритмів дій для різних ситуацій із водопостачанням зібрано у матеріалах кампанії «Сценарії безпеки: Безпечна вода = безпечне життя». Ознайомитися зі сценаріями безпеки можна на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України.
