Пасхальне послання тернополянам Архієпископа Тернопільського і Бучацького Нестора

Щороку, проходячи  святі дні Великого посту ми, разом  з апостолами та жінками-мироносицями сумуємо, адже їх і наш Учитель  і Спаситель терпить страждання, помирає на хресті та покладається в гріб. Але сьогодні закінчився час суму і скорботи, адже ми почули ці радісні слова «Христос воскрес!»  Тільки людина, яка справді постила  і перебувала у скорботі, пам’ятаючи, що саме за її гріхи помер Христос, може відчути оту всеосяжні радість  від усвідомлення того, що Господь  воскрес, а разом з собою воскресив  всіх нас для вічного життя. Але  навіть той, хто не постив, не сумував разом з православними християнами, все одно відчуває частинку тієї духовної радості, яка обіймає та просвітлює весь світ. Адже воскресіння Христове змінило все, що було до цього часу: преобразило людство, відкрило можливість людині піднятись на небеса та осягнути вічне життя. Воскресіння Христове перемогло духовну смерть. Воскресіння Христове дарувало нам вічне життя. Воскресіння Христове зробило нас новими людьми – християнами – які мають живе і істинне єднання з нашим Творцем і Спасителем.

Дорогі браття і сестри! Дуже часто можна почути від людей невіруючих або навіть від християн запитання: «Якщо Христос переміг смерть, то чому людина помирає? Якщо Христос переміг гріх, то чому людина грішить? Що змінилось для нас з воскресінням Христовим?» Справді, зовні людина зовсім не змінилась – вона продовжує грішити, а наприкінці життя її чекає смерть. Але це не означає, що воскресіння Христове нічого не змінило. Зміни в житті людини, як і освячення її для вічного життя, відбуваються всередині, в душі.

Коли наші прабатьки Адам і Єва згрішили, порушивши Божу заповідь, вони свідомо  і добровільно розірвали союз любові з Богом. Раніше Бог був центром життя людини, вона всі зусилля прикладала, щоб виконувати Волю Божу, яка була направлена на те, щоб принести людині максимум блага. Тепер, порушивши заповідь і переступивши Волю Творця, людина поставила в центр життя себе – свої бажання і пристрасті, служіння своєму тілу на шкоду душі. В такому житті вже не було місця живому богоспілкуванню, тому що Бог виявився людині непотрібним. Людина утвердила свою незалежність від Бога і шукає спілкування з Ним лише у випадках, коли немає більше ніякої надії та розради. Таке життя і є справжньою духовною смертю, адже в ньому немає Джерела істинного Життя – Бога. Як каже свят. Григорій Ніський «Як в тілі називаємо смертю віддалення від життя чуттєвого, так в душі віддалення від істинного життя називаємо також смертю». Тому хоча тіло продовжує жити, але дух людський мертвий. І навіть якби у людини з’явилось бажання відновити цей союз з Богом, не в її силах це зробити. В цьому і полягає первородний гріх, якому підпадає кожна людина, яка приходить у світ – віддалення і незалежність від Бога.

Але Бог не був би істинною Любов’ю, якби не хотів, звільнити людину від цього прокляття  духовної смерті. Він так полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне (Ін. 3:16). Христос Своєю смертю на хресті і воскресінням переміг оцю духовну смерть і дав можливість людині відновити союз з Богом. Він спрямовує людське єство до Істинного Джерела Життя, до Бога, Який відновлює Свій образ в людині і направляє людське життя так, щоб це принесло нашій душі найбільшу користь і привело до спасіння. Тому Христос воістину переміг духовну смерть і тепер кожна людина через хрещення може відновити єдність з Богом, яку втратили наші праотці. Христос воістину переміг гріх і тепер зло не має абсолютної влади над людиною – через покаяння людина може перемогти гріх в собі та стати на шлях богоугодного та морального життя.

Дорогі браття і сестри! Піст для нас був часом покаяння та виправлення свого життя, але по закінченні посту ми не повинні припиняти справу нашого спасіння. Адже все життя православного християнина – це боротьба з гріхом заради відновлення нашого єднання з Богом. Тому щоденно і щохвилинно пам’ятаймо про Бога, Який любить нас, своє творіння, понад усе. Втілюймо і ми любов Христову у своєму житті, спрямовуймо її на кожного ближнього, кожного, хто потребує нашої допомоги. Адже благодать воскреслого Христа просвічує кожну людину, яка приходить у світ. І кожен з нас повинен у любові та послуху возз’єднатись з Христом тут, на землі, щоб перебувати у цій любові і після смерті, у Царстві Небесному.

Всечесні  отці, дорогі браття і сестри! В ці святкові дні хочу привітати всіх вас з Воскресінням Христовим. Від  всього серця хочу привітати духовенство нашої єпархії, отців духовних та добрих пастирів, які достойно несуть своє служіння в різних куточках нашого краю. Нехай Всемилосердний Господь підкріпляє ваші духовні та тілесні сили, щоб ви могли добре послужити Христу та Його Святій Церкві. Хочу привітати представників місцевої влади всіх рівнів і побажати, щоб Бог допомагав вам добре трудитись на зміцнення і процвітання нашої області та всієї нашої Української держави. Нехай Господь подає вам державницьку мудрість та підкріпляє ваші сили для того, щоб зробити життя людей кращим, особливо у теперешній нелегкий час. Хочу привітати і всіх православних християн та всіх людей, які щиро вірять у Воскресіння Христове. Нехай Воскреслий Спаситель світу збереже вас від усякого зла, допоможе перебороти гріх та відділення від Бога, завжди подає Свою благодать та благословення і нехай Його любов завжди підкріплює кожного з вас у ваших добрих справах.

Благодать Воскреслого  Господа нашого Ісуса Христа та радість  світлого Христового воскресіння нехай  завжди буде з усіма вами!

Пасха Христова
2012 рік
м. Тернопіль

 Нестор,
архієпископ Тернопільський
і Бучацький