Чи потрібна Тернополю ратуша?

Міський голова Тернополя Сергій Надал назвав одним із найважливіших завдань на 2017 рік повернути центральній частині Тернополя її історичне обличчя. І першим проектом має стати відновлення тернопільської ратуші. Звичайно, це добра ідея, але…

Міський голова повідомив, що ратушу буде споруджено на бульварі Тараса Шевченка, 21. Там планують здійснити надбудову над існуючою пам’яткою архітектури. З невідомих причин пан Надал вважає, що немає можливості для відновлення ратуші на старому місці. Хоча тут є тема для дискусії.

Почнемо з місця, де стояла ратуша до її знищення в 1944 році «совєтскіми освободітєлямі». Вона розміщувалась біля готелю «Подільський» (нині готель «Україна»), на розі бульвару Тараса Шевченка і вулиці В’ячеслава Чорновола, на місці нинішнього скверу. Там тепер стоїть пам’ятник московському поету, українофобу О. Пушкіну.

Будівля була споруджена в середині XIX століття подібно до львівської ратуші. Як твердять старожили, в землі й досі знаходяться її фундаменти і засипані підвальні приміщення. Тобто, можна відновити ратушу на старих підвалинах без руйнації існуючої містобудівної структури.

Питання відновлення ратуші виникло на початку 90-х років. В грудні 1992 року сесія міської ради першого демократичного скликання висловилась за відбудову ратуші на старому місці. Підставою для цього була ініціатива директора художнього музею Ігоря Дуди, який подав до міськради звернення, в якому обгрунтував цю необхідність. Та в силу різних причин, в першу чергу фінансових, питання було відкладено у довгий ящик.

Сьогодні ж, після ініціативи мера, постає ряд питань. Якщо відбудовувати ратушу, щоб відновити історичне обличчя міста, то це треба робити на старому місці. А пам’ятник О. Пушкіну перенести кудись інше, можливо, на вулицю його імені (хоч назріло питання назвати її іменем українського поета-патріота, а можна і зберегти цю назву для «почітатєлєй руской словєсності»).

Поряд із ратушею можна створити Алею Героїв боротьби за незалежність України. Про це ще у 2016 році ряд громадських організацій писали у міську раду.

Будівництво ж ратуші на будинку-пам’ятці архітектури призведе до втрати ним первозданного вигляду і свого історичного статусу.

І ще одне запитання. Якщо у міської ради завелись зайві гроші, то, можливо, їх використати на інші цілі? Наприклад, на транспорт, закупивши нові тролейбуси, на дороги, на снігоочисну техніку, щоб не було такого колапсу, як 13-14 листопада минулого року. Або від імені громади Тернополя закупити бойову техніку для нашої армії чи побудувати житло для переселенців із зони воєнних дій. Бо так звані «підприємці-патріоти», що будуть відбудовувати ратушу, ймовірно, частину бюджетних коштів розкрадуть (така зараз наша дійсність), а на ратушу залишиться мізер.

Тому перш ніж розпочати відбудову ратуші, на мій погляд, необхідно провести міський референдум (опитування), щоб з’ясувати думку громади. Бо, як у свій час висловився Сергій Надал, влада, за прикладом Швейцарії, належить у Тернополі громаді, а у швейцарських містах постійно проводяться референдуми.

Ми ж нині маємо ситуацію, що забули спитати господарів, а рішення ухвалили посадовці, які нібито на службі громади. Навіть якщо провести голосування на Театральному майдані, то, переконаний, більшість тернополян виступлять за те, щоб у Тернополі була відновлена стара ратуша, яка стояла на місці теперішнього пам’ятника Пушкіну.

Я ж пропоную, якщо влада, звичайно, прислухається, винести на загальноміський референдум такі питання:

– Чи потрібно відновлювати ратушу зараз, чи почекати мирного часу, а кошти направити на інші потреби міста?

– Де відновлювати ратушу – на старому місці чи робити надбудову на будинку на бульварі Т. Шевченка, 21?

Павло Сливка, голова комісії з питань культури та національного відродження ТРМ першого демскликання
Тижневик “Номер один”