10 деталей давнього фасаду в Тернополі (фото)

Звісно, не тільки давнього, але приваблюють саме вистояні архітектурні пам’ятки. Справа в різноманітності й продуманості складових, як ті припасовані одне до одного, як взаємо доповнюють і увиразнюють.

Ліпше було б показати ці деталі на прикладі одного будинку, але ось проблема – Тернопіль місто фрагментарне. Будівель, що були б неторкнуті, практично (аби не звучало геть фатально) нема. Є ті, які збережені більш чи менш, але вплив людини сучасної, яка любить підганяння під себе, відчутний скрізь. (Чи не кожен будинок може бути метафорою відділеності й небажання комунікувати, ухвалювати спільні рішення — як інакше пояснити фасади, вифарбувані в різні кольори — у кожного власника частини стіни своя барва; оригінально перероблені балкони; а ще кондиціонери й навіси. Отже клаптиковість. Відірваність. Секулярність? Автономія? Моя хата скраю?)

Почнемо з головного. Фасад – це продуманий ансамбль вікон, дверей, балконів, рельєфних поверхонь, карнизів, різноманітних декоративних елементів; і позбавити його бодай одного з цих складових означає знищити цілісність й задум.

  1. Почнемо з дрібних складових, бо там, як відомо й ховається головне. З орнаментів. Вони не функціональні, не критично важливі в тому, як довго «проживе» будинок, але саме вони визначають його образ, надають неповторних рис та акцентів. Усіх орнаментів годі перелічити, серед основних – геометричні, рослинні й тваринні, антропоморфні. Пропоную розглянути оригінальну інтерпретацію народних візерунків у стилі сецесії — пригляньтесь, як поєднані «геометрія» із традиційним «вазоном».

  2. Орнаментальною може бути сама текстура будівельних матеріалів. Приміром, русти, цебто облицьовування стіни чи окремих елементів неотесаними каменями чи каменями зі штучною шерхуватістю. Такий прийом створює цікаву фактуру й гру світлотіні.

  3. Одна з найяскравіших деталей оформлення — маскарони. Ці закам’янілі чоловіки й жінки дивляться та фіксують все, що відбувається. Кам’яні образи минулого, вічно прекрасні й незворушні. Кажуть, колись вони виконували не тільки естетичну, а ролю оберегів, мовляв, коли злі духи бачили їх, то відступали. Хочеться в те вірити. Але непогана й роль реєстраторів, спостерігачів від вічності.

  4. Потужний функціональний та декоративний елемент, візуальний центр фасаду — двері. За поодинокими винятками, не побачите в місті двох однакових. До речі, в будинку їх могло бути кілька – одні пишно прикрашені парадні, а інші, зі сторони двору, скромні. Левова частина дверей у місті – дерев’яні, проте збереглось кілька металевих. Ще одна цікава частина дверного царства, нині майже знищена — порт-кошери. Ці величезні двері закривали проїзд для транспортних засобів у криту галерею будинку. Одні з таких досі є на вулиці Івана Франка, їх і пропоную до розглядання.

  5. Вікна структурують фасад, надають йому неповторного вигляду, бо вікна кожного будинку унікальні, а відшукати однакові дуже складно. Вони бувають різноманітних форм — від круглих до вертикальних стрічок; різних розмірів – від панорамних до мацьопусіньких; вони оформлені кожен по-своєму — пригадайте всі ті сандрики й тафлі, про які неодноразово мовилось. До речі, чи зауважували, що в одному будинку вікна можуть бути неоднаково декорованими й мати несхожу одна на одну форму?

  6. Візерунки огорож балконів і консолей перегукуються з мотивами на фасаді, продовжують задану тему, містять принадні акценти. Гуляючи, зверніть увагу на ці складові – помітите готичні, класицистичні, модернові і модерністичні мотиви.

  7. Піднімаючи погляд вгору, придивіться до карнизу (він же ґзимс). Це не тільки конструктивна, а й образотворча частина, що гармоніює з іншими декоративними елементами, відіграє ролю обрамлення. Прикрашають карниз різноманітні орнаменти, приміром, іоніки, дентикули, меандри.

  8. Щипець і фронтон. Трикутне завершення фасаду, обмежене двома скатами даху, а, якщо мовимо про фронтон, то знизу ще й карнизом. Чому варто звертати увагу на ці дещиці? Не тільки через їхню вподібленість вишеньці на тортику чи вигадливо закрученій верхівці морозива (хоча це теж) — фронтон чи щипець завершує будинок, робить його вигляд цілісним. Особливу ж увагу пропоную звернути на фронтонні дошки, що розташовані по краях даху. Будинків із такими в місті залишилось не так багато, тож кожен із них вартий споглядання.

  9. Вище тільки дахи, а їхня форма й покриття мають велике значення для створення цілісного образу. На жаль, кількість оригінальної черепиці скорочується невпинно. Десь добудовують горішні поверхи, десь її заміняють на сучасну. Може, так і практичніше, але разом із черепицею будинок позбавляють вигляду давнього та справжнього. А що вже мовити про теплий колір, про її плавні вигини й особливу пластику. А ще не забудьте про мансардні й соляризаційні вікна (власне, вони на фото) та інші речі, котрі принаджують погляди.

  10. І останнє. Підвальні гратки, що розповідають нам про час, коли функціональність була невіддільної від естетики. Час до масового виробництва, коли тонка робота, вигадливий візерунок, красномовний образ був обов’язковим елементом. І шкода, що ці дещиці чи не найбільше потерпають від байдужості – полишені самі на себе, їх вкриває багаторічний шар бруду, що заміняє фарбу, не рідко вони потовчені та покривлені від не надто шанобливого ставлення, а втім продовжують жити. Будучи дуже часто втіленнями флоралістичних образів, підтверджують «незнищенність матерії».

Анна Золотнюк.

Фото авторки.

 

Comments are closed.