Принадливий Тернопіль. Місто, якого нема (фото)

Мені подобається міфічний Тернопіль. Точніше Тарнополь, який зберігся на листівках та фотографіях.

Пасаж Адлера, Парафіяльний костел, Костел єзуїтів, пам’ятник Адаму Міцкевичу, Міська ощадна каса, Залізничний двірець, вілла д-ра А. Грабовського, синагога… Розглядаючи старі світлини та сучасні листівки стилізовані під ретро, можна зробити висновок, що Тарнополь був прекрасний. Перед очима чомусь осінь, мокра бруківка, вишукані будинки, охайні дерева… Те місто зачаровує, змушує розчинитися між вулиць, загубитися…

Що ж до Тернополя, то люблю бароковий Домініканський костел, давні вулиці Валову та Руську (особливо її західну частину). Мені до вподоби обласна універсальна наукова бібліотека, що колись була віллою, подвір’я «Бункермузу», а колись будинку TSL – є тут щось надзвичайно прекрасне. Коли маю нагоду, завжди заходжу в книгарню Є. Вона чудова. Тут працюють хороші привітні люди. Тут окрім книг знаходжу листівки на будь-який смак.

Я посткросер, тому завжди звертаю увагу на міські пошти. В Тернополі мені подобається відділення № 25 на вулиці Руській, 35 вважаю його найкращим, також варто зазначити, що там працюють найкомпетентніші, на мою думку, та найпривітніші працівники пошти. До речі, будинок, де розташоване це відділення, пам’ятка архітектури місцевого значення, її зведення датують 1912 роком, тому не дивно, що тут панує особлива атмосфера. Також подобається відділення № 8, що на вулиці Живова, 28. Тут є філателістичний відділ, тож можна придбати красиві художні марки.

… Мені так хотілося б побачити Тернопіль в його колишній красі, величі та вишуканості.

Лілія Матевощук.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *