Обличчя Тернополя: Олеся Гандзій про життя, мрії та страхи

«Погляд» розпочинає проект «Обличчя Тернополя». Ми будемо розповідати про людей, які живуть у файному місті, про їх життя, мрії.

Отож, знайомтесь з Олесею Гандзій.

Хто бачить мене вперше, то я Олеся Гандзій, народилася у колись відомому селі Колиндяни, що в Чортківському районі (там був концентратно-дріжджовий комбінат). У мене троє неймовірних діток, двоє з яких двійнятка Юля та Катруся та старший синок Дмитрик. Ніколи не могла повірити у те, що колись стану багатодітною мамою, але зараз думаю, що якби не троє малят, я б було геть іншою. Вони мене вдосконалюють 🙂
Якщо відповідати на запитання чим займаєшся і моє хобі, тоді ці два поняття можна об’єднати в одне. Я виховую діток, це моє найосновніше заняття та хобі в житті. А ще я пишу, це друге хобі, яке поволі переросло у роботу.
Дуже люблю читати книжки, дуже люблю спілкуватися з цікавими людьми, обожнюю подорожувати, і… ще раз писати.
Мої страхи напевно можна вважати дивними. Я дійсно страшенно боюся, що дорогі моєму серцю люди можуть мене не зрозуміти, боюся розчаровуватися в тих, хто поруч (дякувати Богу це лише страхи), і боюся розчарувати їх. А ще дуже боюся швидкої їзди. З ким я їхала в машині, той зрозуміє. Про страхи все. А то зараз ще почну думати чого я боюся 🙂 і почну більше боятися.
ООО, а про мрії можна розказувати багацько. Дуже хочу аби мої дітиська виросли щасливими людьми. Насправді це може й банально, але ну так вже хочу, щоби кожен день у мене був позитивний, лише може бути маленька гірчинка смутку. Нехай би побільше було таких собі людей-позитивчиків, від яких можна заряджатися неймовірною енергією. А ще дууужеее хочу в Париж та Венецію.
Тернопіль я дуже люблю. Це місто, коли я тільки-но приїхала сюди, якось відразу стало “моїм”. Відчуваю та прив’язуюся до нього чим раз більше і це дуже класно. Думаю, що зараз вже не змогла б проміняти його на якесь інше. Воно ніби відчуває мій настрій, і відображається у людях з якими я спілкуюся, у погоді, у кожній дрібничці. Думаю, що це напевно пов’язано з тим, що саме тут я зустріла важливих моєму серцю людей, тут проходило і проходить дуже серйозна частина мого життя. Я без сумніву можу сказати, що стала частинкою цього міста. Тому радію, що мої дітки мають можливість з дитинства відчувати як живе Тернопіль та насолоджуватися цим.
А побажати хочу тернополянам і своїм друзям: Любіть один одного! По собі знаю, коли в гармонії серце і душа, все навкруги буде посміхатися та підспівувати. Якщо подивитися на життя можна знайти масу проблем, та якщо поруч люди, які підтримують, розуміють, і направляють, все вмить стає зовсім іншим. То ж нехай у вас буде хоча б одна, але така людина. Особисто я б хотіла подякувати (так сказати, користуючись нагодою) тій людині, яка показала мені — мене. Від цього я почала розуміти людей краще, і сама від цього стаю іншою, розумнішою чи що 🙂
Люблю і цілую з найкращими вітаннячками Олеся 🙂