Обличчя Тернополя: сучасні студенти вчитися не хочуть, – Гонський Ярослав Іванович
Висококваліфікований спеціаліст, досвідчений викладач, чудовий лектор. Він поєднує в собі всі найкращі риси викладача та науковця. Щирий патріот Української держави. В дитинстві мріяв бути військовим, та став біохіміком. Любить футбол і терпіти не може «Мудли»… – про все це і більше в в ексклюзивному інтерв’ю Ярослава Івановича Гонського професора ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського.
Гонський Ярослав Іванович
Народився: 31 січня 1930 року у смт. Войнилів, Калуського району Івано-Франківської області.
Освіта: фізико-математичний факультет Станіславського педагогічного інституту. Потім чинна війскова служба на Півночі. В 1953 руці поступив до Станіславського медичного інституту, який закінчив з відзнакою.
Вчений ступінь: доктор медичних наук, професор і академік Української академії наук національного прогресу.
В медичному університеті працює : 28 років
Життєве кредо: «Працювати, працювати і нікого не кривдити. Якщо не можеш допомогти, то хоч не нашкодь»
– Яких принципів Ви дотримуєтесь в роботі?
Зі студентами я строгий, вимогливий, справедливий, але деколи можу і пожартувати. Стараюсь їм допомагати. Хочу навчити їх чогось, бо вони зараз нічого не знають, дуже погано вчаться. Стараюсь роз’яснити їм основні положення.
– Який момент у роботі приносить Вам найбільше задоволення?
Найбільше задоволення получаю тоді, коли я щось нове відкриваю, якійсь нові явища чи показники, які я потім використовую у своїх дисертаціях. У мене є 25 дисертацій, з них 4 докторські.
– Чи могли б Ви провести порівняльну аналогію між студентами попередніх поколінь і теперішніми студентами?
Колись студенти не мали книг, всю інформацію старалися вловити на лекціях, але при цьому були розумними. А зараз сучасні студенти мають всі можливості, книги, інтернет, наукові відео, але вчитися не хочуть..
-Чому Ви обрали саме цю професію біохіміка?
Справа в тому, що я ще будучи студентом працював в гуртку, і мені дуже подобалось коли я одержував щось нове, коли я чогось не знав і сам зумів це роз’яснити за допомогою своїх дослідів. А ще тому що ця наука на молекулярному рівні пояснює всі процеси, що відбуваються в організмі людини.
-Ким Ви мріяли стати в дитинстві?
Військовим, але коли я був в армії , і подивився як там «матюкаються», які там закони, я зразу ж перехотів.
-Розкажіть найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Мені пригадалася одна ситуація, коли студент мого курсу (ІІ), він воював, підійшов до мене і запитав: «Ярослав, где в организме находится анус?» Я йому кажу: «Що ти говориш, який анус??», тоді я й подумав: «Може ацинус?». А він каже : «Вот, вот!!!». Ми потім з хлопцями ще довго з цього сміялись.
Коментарі вимкнені.