Коли власник може звільнити працівника за прогул: коментар тернопільського юриста

Прогул – це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно впродовж робочого дня без поважних причин. Звільнення за прогул проходить суто з ініціативи власника (уповноваженого ним органу).

Існують дві умови, за одночасної наявності яких можливе таке розірвання трудових відносин:

1) працівник не з’являється на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, причому не обов’язково підряд. Головне, щоб власник міг підтвердити (мав належні документи) відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня (зміни).

2) прогул відбувся без поважних причин.

Прогулом без поважної причини визнається:

– поміщення працівника до медвитверезника;

– самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки;

– залишення роботи до закінчення строку трудового договору;

– перебування працівника без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня поза межами організації чи структурного підрозділу, де він відповідно до трудових обов’язків має виконувати доручену йому роботу.

Оскільки перелік “поважних причин ” не визначений, керівник організації у кожному конкретному випадку вирішує це питання виходячи з пояснень, поданих працівником, і перевіряючи їх у разі потреби. Водночас існують причини, що завжди визнаються поважними у разі відсутності працівника на роботі, які підтверджені документами чи показаннями свідків. Наприклад, хвороба працівника, затримка повернення працівника з відрядження, відпустки через погодні умови, затримка транспорту під час аварії, виклик швидкої допомоги до хворого члена родини, складання іспитів, заліків без належного оформлення навчальної відпустки та ін.

Звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП, зокрема, може бути проведене:

– за залишення без поважної причини роботи особою, яка уклала трудовий договір на невизначений строк, без попередження про розірвання трудового договору, а також до закінчення двотижневого строку попередження (при звільненні за ст. 38 КЗпП);

–  за залишення без поважної причини роботи особою, яка уклала трудовий договір на строк, до закінчення строку договору (ст. 39 КЗпП);

– за перебування працівника без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня поза територією підприємства, установи, організації або поза територією об’єкта, де він відповідно до трудових обов’язків повинен виконувати доручену роботу.

Завідувач сектору державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства Головного управління юстиції у Тернопільській області Кормільцева Троян О.В.