Там багато неправди та лицемірства, – волонтер-медик Ірина Токарчук повернулась із зони АТО (відео)

Їй всього 19, а вона вже відчула смак війни. Ірина Токарчук – студентка третього курсу Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського. Влітку вона перебувала у зоні АТО – волонтером.
Як розповідає дівчина, в університеті створювалась група військових медиків. Бажаючі навчались два тижні на військовій кафедрі. Після цього вони поїхали у батальйон «Дніпро-2», як інструктори медики. А згодом Ірину знайома дівчина-боєць запросили у батальйон «Шахтарськ».
Зараз дівчина повернулась у Тернопіль, щоб вирішити питання по поверненню в зону АТО. Адже за словами Ірини в батальйоні взагалі не залишилось медиків.
– Там є проблема з медиками. Спочатку нас було двоє, згодом четверо. Але на кінець літа, я там залишись одна. Як пояснюють самі медики, не має там для них ніяких гарантій. Наприклад, збереження місця роботи. Вони без зарплати. Лікарі, які мають сім’ї, вони не можуть без гарантій працювати і компенсації вразі втрати працездатності.
За словами Ірини, там відбувається жахливе.
– Іноді здається, що такого бути не може. Багато неправди, багато лицемірства. Але є такі люди зі Сходу, які мають ще щиріші українські серця, ніж ми, – розповідає Ірина враження від побаченого.
Емоції під час роботи дівчина намагалась стримувати, бо тоді б не змогла якісно виконувати свою роботу. А психологічну підтримку їй надавали рідні.
– Мене підтримували рідні. Я дуже вдячна їм за це. Також допомагали на базі бійці, які стали мені братами. Помагали чим могли і морально підтримували.
Лікувала Ірина не тільки українських військових, але і проросійських бойовиків. За її словами, у них не має ніяких життєвих принципів та подібні вони на щурів.
– Вони були дуже схожі на щурів. Здавались відразу. Не має у них ніякого морального захисту, ні якого принципу життєвого. Такі безхребетні. Для мене це звичайні хворі люди. Я намагалась їм допомогти, але, якщо чесно, не хотіла, – каже вона.

Розповіла і Ірина про те, що не завжди вистає медикаментів. І просить волонтерів купувати необхідні та якісні речі.

– Часто було, що привозили чогось дуже багато. Буває таке, що волонтери намагаються привезти чим побільше, але гіршої якості. Але так не потрібно робити. Насправді я бачила, що хлопці цього не використовують.
Наголосила волонтер і на тому, що зараз потрібно, щоб кожен якісно виконував свою роботу.
– Я не можу воювати, тому я цього не роблю. Зараз дуже важливо, щоб кожен виконував свою роботу.