Тернопільські журналісти – лауреати всеукраїнської премії імені Івана Франка

У Держкомтелерадіо відбулося засідання Комітету з присудження премії ім. Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Вів засідання голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

– Цього року на здобуття премії було висунуто 24 роботи з 12 областей України, — зазначив Олег Наливайко. – Менше, ніж минулого року, було представлено творів у номінації на кращу наукову роботу в інформаційної сфері. Хотілося б, щоб активніше брали участь у конкурсі на здобуття премії журналісти-радійники. Водночас практично усі висунуті твори відповідають високим вимогам премії
Після тривалого обговорення члени комітету, у складі якого керівники структурних підрозділів Держкомтелерадіо, представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, творчих спілок та громадських організацій, визнали переможців у чотирьох номінаціях.
Лауреатами премії 2015 року у номінації «За кращу публікацію у друкованих ЗМІ» визнано документальну повість Сергія Сай-Боднара і Петера Хоманна «Любов і смерть Магди Хоманн».
У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» перемогу здобув документальний фільм Олександра Домбровського (ДТРК «Культура») «Дмитро Дорошенко. Мої спомини про недавнє минуле. (1914-1920)».
Найкращим твором у радіомовній сфері визнано радіопередачу журналіста Сумської ОДТРК Олександра Бабурова «Засвіт встали козаченьки».
У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» перемогла книга упорядників Миколи Ротмана, Євгена Філя, Олександра Гуцалова «Тарас Шевченко у пам’яті поколінь», видана тернополянами у місцевому видавництві ПП «Лідер».
Цінність цього видання полягає в тому, що в ньому у доступній формі і на двох мовах (українській та англійській) розповідається про Тараса Шевченка, який прожив лише 47 років, 24 із них – у кріпацтві, 10 – у засланні, та 13 – на свободі. За ці роки він увіковічнив себе як поет та художник, став будителем нації, спрямував народ до боротьби за вільну Україну. Книга про генія охоплює багатогранну його творчість, а також пошанування Великого Кобзаря як в Україні, так і в світі. Це підтвердила презентація видання у Києві, де були представники діаспори більш як із 15 країн. А ось короткий відгук із Казахстану: «З далекого Тернополя сюди, в Алмати, в Заiлiйське Алатау, прийшов дорогий серцю подарунок – видання, присвячене Тарасу Шевченку. Дякую файно! Дуже приємно, що в цьому виданнi є фото Айнур Єсмурзаєвої з Алмати. Вважаю, що прилучитися до розповсюдження пам’ятi про нашого Великого Кобзаря – то вже велика честь та шана! Слава Україні!» Схвилювало й повідомлення із Великої Британії: «У нашій громаді (місто Брадфорд) ми ще не спорудили пам’ятника Тарасу Шевченку, але в нас є школа українознавства імені Шевченка».
Книга писалася і готувалася до друку майже рік, адже потрібно було зібрати цікаві факти і фото із багатьох країн світу. Публіцистичної спрямованості матеріалам надавали члени редколегії, зокрема, міністр освіти і науки України Сергій Квіт, академік Михайло Андрейчин із Тернополя, журналісти, історики та краєзнавці практично з усіх регіонів України.
Приємно, що автори відкрили для нас найкращого перекладача творів Кобзаря на англійську мову Віру Річ, яка заповіла, аби її поховали у Каневі – біля Шевченка. Заповіт виконано… 21 травня цього року упорядники книги побували у Каневі, відвідали цвинтар, де похована Віра Річ, поклали квіти до її могили. Помолилися вони і біля пам’ятного знака Олекси Гірника, який спалив себе біля пам’ятника Шевченка – проти зросійщення України. Зустрілися там із його сином Євгеном.
Досі ми мало знали про Варфоломія Шевченка – трирідного брата поета, який 30 років доглядав за його могилою. Саме він поставив на ній новий хрест, збудував хату для сторожа і викупив землю під могилою, передавши її у власність громади Канева.
Книга вийшла у непростий для усіх нас час. Але щиро віримо, що ми, українці, збудуємо «свою хату», як і пророчив наш Тарас. А для політиків актуальними є і будуть слова Юрія Мушкетика: «Кажуть, немає програми державотворення? Ось вона тут! У “Кобзарі”! Читаймо і робімо, як тут написано, – й збудуємо Україну».
Презентації книги «Тарас Шевченко у пам’яті поколінь» уже відбулися в Тернополі, Києві, Каневі та Черкасах.
Приємно, що саме з подання Української Всесвітньої Координаційної Ради книга земляків-тернополян отримала премію
ім. Івана Франка.
Михайло РАТУШНИЙ,
голова Української Всесвітньої Координаційної Ради.