З мене всі кепкують, – у Тернополі політтехнологи Сергія Надала використали без дозволу фото для реклами?

Не знаю, як ви, а я, як елемент електорату, не ведуся на різні обличчя- закликальники голосувати тутка і тамка. Періодично хвилююсь тільки, щоб Тернопільське озеро не вклали бруківкою. Благо, вибори не посеред зими – на лід би точно ліпилася. Ставку цьогоріч, до речі, чи не найбільше пощастило у Файному – єдине місце де можна притулити погляд, втомлений від політики і її неякісної нудної реклами.
Втім, цього разу далі мова піде не про озеро і бруківку. Нещодавно побачила в Фейсбуку знимку смішного сіті-лайту якогось укрміста, там вирішили особливо не заморочуватися з підбором пристойного портрету та репутації, тому вліпили їжачка з незамислуватим підписом: «Жодних гасел. Лише справи. Їжачкам – грушку». Туман з характерним запахом, дуже ймовірно, був у процесі створення цього агітаційного продукту. Але бідний їжачок… його протест проти розголошення персональних даних ніхто не почує – отако взяли, нахабно помістили попри дорогу, наче їжачиху легкої поведінки, поряд з ім’ям і прізвищем якоїсь «птахи щастя завтрашнього дня». Їжачка ніхто не почує: недоторканним і торкнутим не до нього.
Але не тільки тварини стали жертвами свавілля. Як стало відомо «Погляду», бути обличчям агітаційної реклами діючої влади міста без власної волі у Тернополі випало і скромному паркувальнику Володимиру Чалову, якого посеред робочого дня підловили невідомі фотографувальники. Якби те фото залишилося без підпису, ніхто б не постраждав. А так, знимку розмістили, як і сумнозвісного їжачка, на рекламний щит біля дороги з дописом на власний розсуд. Коли рекламу побачили знайомі і родичі – почали кепкувати, – розповідає Володимир Чалов.
– Підійшов до мене якийсь журналіст і сказав, що знімуть на стенд до Дня міста. Та мені що шкода? З мене тепер всі знайомі кепкують, хоча я ні за кого не агітував, – каже чоловік.