Шлюб прирівнюється до мучеництва, – протоієрей Олексій Головацький

Думки про любов протоієрея Олексія Головацького, настоятеля храму Різдва Пресвятої Богородиці, секретаря Тернопільської єпархії УПЦ Київського Патріархату.

Любов є духовна і є пристрасна. Перед одруженням завжди питаюся молодят: що вас звело?

Люди плутають любов з пристрастю.

Духовна любов збережеться. Переросте в щось глибше. Переросте в довіру, підтримку, в поміч один одному.

Якщо двох з’єднує пристрасть, яку ми називаємо любов’ю, їх шлюб не буде довговічним. Пристрасть мине. Нині ми можемо іншу людину любити до нестями і бути готовим віддати за неї життя, а завтра можемо ненавидіти. Так, що навіть не схочемо бачити її.

Якщо ми усвідомлюємо, що готові заради свого чоловіка чи дружини пожертвувати часом, здоров’ям, усім – це є духовна любов. В ній є жертовність.

Зерно любові у кожному з нас посіяв Господь. Ми можемо його виплекати, а можемо і занехаяти. Який грунт нашого серця – це залежить від нас. Маємо свободу вибору. Самі вибираємо своє життя. Самі творимо власну долю. Дороговказ – закони Божі.

Коли хтось хоче мати добру сім’ю, він буде знаходити для коханої людини розуміння, повагу і підтримку. Не захоче – буде диктувати іншому якісь умови. Тоді житеме заради дитини або терпіти заради чогось. Почуття пропадуть. Бо була пристрасть тілесна, але не було духовного потягу.

Чому ви берете шлюб? – завжди питаю молоду пару перед вінчанням. Коли кажуть, що всі беруть і вони беруть, тут біда. Часом відповідають, що так модно. Намагаюся достукатися і пояснити, що шлюб – не заради моди і не заради обряду. Шлюб – це таїнство. Ми в Бога просимо, щоб він підкріпив нам ту духовну любов.

Кажуть, що шлюб прирівнюється до мучеництва. Це жарт, але звучить своєрідно. Бо кожен чоловік чи жінка, який має сильну любов, заради другої половини чимось жертвує. Переходить мучеництва. Найгірше – це перебороти себе. Бо себе ми найбільше любимо. А перебороти в собі якісь звички – це певний мученицький шлях людини.

Розуміння любові треба пояснювати з дитинства. Що саме в собі несе любов. Любити вчимо із самого малку. Якщо маленька дитина не буде ходити до церкви, то в 20 років її туди важко буде завести. Бо в неї не буде того зерна.

Як я можу любити Бога, а якусь людину ненавидіти? Це буде лицемірство. Якщо брат з братом не годен помиритися, що йому церква дасть?

Ми пам’ятаємо, що любимо Бога. Віртуально. Але Ісус сказав: якщо не навчитеся любити брата свого, то ви не можете любити Бога.

Чим більше у нас прагнення з’єднатися з Богом, тим більше прагнення протилежної сили нас від’єднати від Бога. Все життя будується на боротьбі добра і зла.

Наталка Петрів