Тернопільські науковці теж проти скандального будівництва

Ще 23 грудня 2015 року відбулося засідання Громадської ради при департаменті екології та природних ресурсів облдержадміністрації. Присутні члени громадської ради ознайомились з наявною в департаменті інформацією щодо попередніх пропозицій ПАТ „Укргідроенерго” розташування гідровузлів Верхньодністровського каскаду ГЕС. Як зазначили члени громадської ради 4 з 6-ти ГЕС планується розмістити на території національного природного парку „Дністровський каньйон”.

Більшістю присутніх членів громадської ради прийнято рішення провести у січні 2016 року чергове засідання громадської ради, де заслухати думку фахівці різних галузей та науковців з цього питання.

І от 12.01.2016 року відбулося друге засідання громадської ради при управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА по питанню будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Секретар громадської ради Кузик І.Р. інформує про хід засідання.

Серед присутніх були, голова громадської ради д.м.н. проф. Вадзюк С.Н., громадські активісти Проців Г.П., Качмарська Л.Г., члени громадської організації «ЕКОАЛЬЯНС» д.г.н. проф.. Царик Л.П., співзасновник ГО «ЕКОАЛЬЯНС» Філь О.Г., магістрант ТНПУ ім.. В. Гнатюка Кузик І.Р., а також заступник начальника обласного управління водних ресурсів Овчарук Я.Д., начальник управління екології та природних ресурсів тернопільської ОДА Сінгалевич О.В., директор Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури Ягодинська М.О., президент обласної федерації туризму Старчіков В.П. та інші. Кожен із присутніх висловив свою позицію, щодо неможливості будівництва каскаду із шести ГЕС у Верхів’ї Дністра.

Сінгалевич О.В.: пропоноване будівництво пов’язане із ризиками незворотних змін екологічної системи р. Дністер, ландшафтів, унікального мікроклімату, гідрологічного режиму, затоплення значних територій, в тому числі цінних заплавних угідь, втрати червонокнижних видів флори та фауни в межах національного парку «Дністровський каньйон», а також ризики, пов’язані із потребою відселення частини сіл за межі затоплення територій водосховища, що в свою чергу може спровокувати ускладнення соціально-політичної ситуації на регіональному рівні.

Царик Л.П.: річка Дністер – це гірська річка і створення дамб спричинить осідання завислих речовин на дно чим спотворить його морфологію. Окрім цього, враховуючи те, що риба у Дністрі іде на нерест вверх по течії, то дамби будуть перешкоджати цьому, а та кількість іхтіофауни яка збереться біля греблі буде успішно виловлюватися місцевим населенням, що у свою чергу спричинить зникнення червонокнижних видів. Органіка (листя, гілки та ін.) яка збереться біля дамб, буде гнити і у водах Дністра порушуватиметься процес аерації – обміну води і повітря. Роботи по облаштуванню ГЕС завдадуть значної шкоди каньйону, його унікальним стінкам. Також внаслідок затоплення можлива втрата цінних археологічних пам’яток культури. Функціонування ГЕС, в майбутньому, може негативно вплинути на можливість проведення студентами природничих спеціальностей навчальних практик з геології, геоморфології, біології та ландшафтної екології в межах долини р. Дністер.

Вадзюк С.Н.: запропонував об’єднати зусилля представників водного господарства, екологів, археологів, гідробіологів, науковців, туристів висунути спільні зауваження щодо недопущення будівництва каскаду ГЕС на р. Дністер.

Проців Г.П.: зазначила, що місцеві громади можуть подавати судові позови проти будівництва ГЕС на території їх господарств.

Філь О.Г.: запропонував звернутися до Європейських структур, в тому числі фінансових установ (банків), щодо порушення міжнародних конвенції в наслідок будівництва ГЕС на р. Дністер та неможливості фінансування такого проекту, оскільки він є екологічно небезпечним.

Овчарук Я.Д.: ознайомив присутніх із позицією Тернопільського обласного управління водних ресурсів, щодо будівництва каскаду із шести ГЕС у Верхів’ї Дністра, яка повністю співпадає із позицією управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА. А саме, за словами Ярослава Даниловича: «необхідно провести додаткові та ґрунтовні гідрологічні, геоморфологічні, гідротехнічні та інші дослідження з приводу розробки та реалізації проекту будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС, оскільки сьогодні таке будівництво є не достатньо обґрунтованим, а відповідно і немає можливості його реалізації». Представник управління водних ресурсів охарактеризував особливості розроблення необхідної документації, зокрема ТЕО, для розробки та реалізації такого проекту. Так заступник начальника Тернопільського обласного управління водних ресурсів, звернув увагу, що в подібній документації повинно бути обраховано вартість відселення житлових господарств місцевих жителів і будівництво захисних дамб для захисту тих громадян які залишаться проживати в даній місцевості, оскільки рівень води у р. Дністер внаслідок будівництва каскаду ГЕС може піднятися на 7-9м. Ярослав Данилович розповів про вже наявні гідроелектростанції на р. Дністер (ГЕС-1, ГЕС-2 та гідроакумулюючу електростанцію поблизу Кам’янця-Подільського). Також він нагадав присутнім про паводки на Дністрі у 2008 році та історичний паводок у м. Заліщики 1941 року. Ярослав Данилович розповів про розроблену їхнім управління у 2005 та 2008 роках протипаводкові проекти. Згідно яких село Добровляни, поблизу якого планується будівництво однієї із ГЕС має 1% можливість паводків, тобто раз в 10 років, інші села (Грошова, Синьків), частина міста Заліщик – 10% можливість паводків, тобто раз в 100 років. А відповідного до чинного українського законодавства в місцях із 1% можливістю паводків заборонено вести будь яке будівництво, в тому числі будівництво ГЕС, якій до того ж є екологічно небезпечними об’єктами.

Представники Тернопільського обласного управління водних ресурсів вважають, що в нашій області необхідно розвивати малу енергетику, на невеликих річках, прикладом слугують вже існуючі 12 міні-ГЕС на території Тернопільської області. Тоді коли заплановані 6 ГЕС на Дністрі належать до середньої енергетики.

Ягодинська М. О.: за словами Марини Олександрівни середнє Подністров’я щільно насичене археологічними пам’ятками. Зокрема в межах чотирьох районів Тернопільської області в долині р. Дністер розташовано близько 44 археологічних пам’яток культури, і це не враховуючи християнські пам’ятки (христи, могили, цвинтарі тощо). Ці пам’ятки належать до національно творчих пам’яток і підлягають особливій охороні. В археологічних пам’ятках Подністров’я представлена трипільська культура, черняхівська культура, давньоруська культура, епоха палеоліту, мезоліту та ранній залізний вік. Таким чином, ключова позиція Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури полягає в наступному: будівництво ГЕС у долині р. Дністер спричинить знищення національної пам’яті українського народу. Подібна діяльність, за попередніми оцінками, дозволить зберегти лише 1% наявних археологічних пам’яток культури.

Старчіков В. П.: Валерій Павлович як президент Тернопільської федерації туризму та член громадської ради при управлінні туризму Тернопільської ОДА, зазначив, що їх громадська рада та декілька громадських організації уже висловилися проти будівництва каскаду ГЕС у Верхів’ї Дністра і розіслали свої рішення профільним, в галузі туризму, інстанціям. Також Він вважає, що потрібно мобілізувати місцеві громади щодо неможливості будівництва ГЕС, оскільки це негативно вплине на їх господарство та соціально-економічний стан загалом. На думку президент Тернопільської федерації туризму, серед жителів сіл поблизу будівництва ГЕС необхідно проводити просвітницьку роботу і розповідати про наслідки реалізації такого проекту.