На честь відомої тернопільської волонтерки Олесі Жуковської створили ляльку (фото)
Кожній створеній власноруч ляльці кременецька майстриня дає символічні назви і пов’язує із певним періодом, бо хоче, щоб кожна із них мала свою історію та характер. Одна із ляльок Любові Захарків отримала назву «Кременчанка-волонтерка», і неспроста. Розповідає, коли в країні почався Майдан й точилася кровопролитна війна, потім ще й син пішов добровольцем в армію, їй наснилася лялька-війна. Але рукодільниця не хотіла робити її трагічною, – пише Кременець Сіті.
«Я півроку виношувала ідею цієї ляльки, і тоді вирішила приступити до її створення», – каже пані Люба. Складовими елементами такої ляльки була сумка з червоним хрестиком та голуб, який символізує добро. А назву таку дала тому, що знала про кременецьку волонтерку Олесю Жуковську, яка проявила відчайдушність та хоробрість на Майдані. Ще одна лялька була присвячена тематиці Різдвяних свят і отримала назву «Зима». У її образі намагалася показати традиції нашого народу, зобразила у святковій хустці та жупані, матеріалом для якого стала стара дублянка.
Лялька-волонтерка на честь Олесі Жуковської
Майстриня розповіла, що якщо є ідея, то втілювати в життя задум легко. Їй під силу все, за що б вона не взялася. А пояснює це тим, що творчість – це відображення її стану душі, лише не завжди вистачає часу, щоб приділити увагу улюбленій справі. Попитом у замовників користуються рюкзаки, вишиванки, жіночий одяг. Пані Люба каже, що були й приватні замовлення ляльок на подарунок за кордон – у Варшаву та Канаду. Взагалі рукодільниця не висуває на продаж ляльок-мотанок, каже, що це не рентабельно.
Вишивка, плетіння макраме, пошиття одягу, виготовлення ляльок-мотанок й створення стильних рюкзаків є не тільки справжньою насолодою, а й способом заробітку для кременецької майстрині Любові Захарків.
Покликанням майстрині є творчість. За фахом жінка закрійник та вчитель трудового навчання, зараз працює майстром виробничого навчання у Кременецькому професійному ліцеї.
43-річна рукодільниця розповіла про те, що любов до таких видів рукоділля прищепила їй із шкільного віку мама. «У дитинстві я любила спостерігати за тим, як мама вишиває. Вона у мене дуже творча людина – і вишиває, і шиє, і в’яже, очевидно, що творчий талант перейняла саме від неї. А ще школяркою, відвідувала гуртки рукоділля, а потім і здобула спеціальність закрійника”, – каже Любов Захарків.
Коли десять років тому виготовила першу ляльку, відтоді й почала займатися лялькарством. Спочатку побачила репортаж по телебаченню про виготовлення ляльок, читала літературу, а тоді вирішила спробувати виготовити сама. «Перша лялька була створена технікою скручування й виготовлена із лляного простирадла, сухоцвітів, ниток, а ось матеріалом для рукавів ляльки стала стара вишита скатертина», – каже майстриня. На виготовлення першої ляльки затратила тиждень. Але, розповідає, що такий процес може зайняти й більше часу – все залежить від складності виробу.
Ідеї для своїх майбутніх витворів черпає звідусіль, каже, що навіть елементи побуту надихають. Ідеї приходять в голову спонтанно, бувало, що ідеї виробів просто з’являлися уві сні. Увесь свій вільний час, якого не так багато, наповнює творчістю, і розчиняється у процесі, наповненому фантазією. А ось матеріалами для її ляльок є тканини, які вже були у вжитку – це постільна білизна, старі сорочки, на яких є елементи вишивки. «Створюю ляльки, з усього, що потрапляє під руки, це може бути навіть найменший шматочок тканини», – розповідає із захопленням рукодільниця. Матеріалу вистачає, оскільки все життя шиє, часом лише потрібно докупляти маленькі дрібнички – стрічки та Влітку, коли була у відпустці, весь час шила. «Рукоділля для мене – це і хобі, і натхнення, і спосіб життя», – ділиться жінка.
Також із задоволенням створює авторські іграшки для своєї донечки. Із тканини і целофану змайструвала дитячу книжечку для розвитку моторики.
Вихованці з Підлісецької школи, у якій працювала майстриня, неодноразово займали призові місця на обласних та районних олімпіадах, а її ляльки були представлені на всеукраїнських олімпіадах.
Катерина Зуб, Кременець Сіті
Коментарі вимкнені.