Як у Тернополі ставлять на ноги “сердечників”

Нині в Україні інсульт — на другому місці серед причин смертності населення і на першому – серед причин тривалої (а часто і постійної) недієздатності. Здавалося б, хвороба є настільки поширеною, що майже кожен може коротко описати, як вона проявляється. Але як свідчить досвід, часто хворі звертаються до лікаря пізно, або й зовсім ігнорують появу легких симптомів.

Про те, як запобігти тяжким наслідкам інсульту і як його лікують на Тернопільщині, “Погляд” спілкувався із завідуючою другим неврологічним відділенням Тернопільської обласної клінічної комунальної психоневрологічної лікарні, головним експертом з неврології Тернопільської ОДА, лікарем вищої кваліфікаційної категорії Любов Олегівною Сагайдак. Зокрема ми зупинилися темі тромболізису.

— Любов Олегівно, поясніть, будь ласка, що таке тромболізис?

— В Україні кожні 5 хвилин інсульт вражає одну людину, кожні 12 хвилин від нього помирають. Тромболізис — це визнана в усьому світі методика розчинення тромбу, що сприяє відновленню у хворого нормального кровотоку під час інсульту, до 27% підвищує його шанси вижити й уникнути інвалідності. Тромболізис (внутрішньовенне або внутрішньоартеріальне введення препаратів, що розчиняють тромб у перші години після появи симптомів) — ефективний спосіб лікування ішемічного інсульту, який сприяє найбільш швидкому і повному відновленню порушених неврологічних функцій.

— Коли його почали застосовувати у нас, на Тернопіллі?

— За ініціативи голови Обласного товариства неврологів, заслуженого діяча науки і техніки України,  доктора медичних наук, зав. кафедрою неврології Тернопільського державного медичного університету професора Світлани Іванівни Шкробот Тернопільська область одна із перших в Україні почала проводити тромболізисну терапію у хворих з ішемічним інсультом. Це почалося у 2009 році саме на базі нашої, Тернопільської  обласної комунальної  клінічної  психоневрологічної лікарні.

— Чи реально доставити пацієнта в лікарню за час терапевтичного вікна?

— На сьогодні межі терапевтичного вікна збільшено до 4,5 годин, позаяк раніше цим проміжком вважали 3 год. Особливо хочу підкреслити пряму залежність між часом початку терапії та очікуваними результатом. Тобто: чим швидше лікарі введуть необхідні препарати, тим більш ймовірно, що пацієнт одужає без паралічу. Саме тому так важливо доправити пацієнта у межах 4,5 год.

— Який алгоритм супроводу пацієнта в період терапевтичного вікна?

— Транспортування пацієнта проводить бригада “швидкої меддопомоги”, яка у кабіні “швидкої” зв’язується телефоном із черговим лікарем інсультного та реанімаційного відділень, вони організовують спеціальну бригаду, аби невідкладно, згідно з алгоритмом, провести пацієнту комплекс необхідних обстежень — лабораторні дослідження (загальний аналіз крові і коагулограму), комп’ютерну томографію або екстрену магнітно-резонансну томографію. У випадку підтвердження діагнозу гострого ішемічного інсульту, лікарі визначають показання та протипоказання до проведення тромболізису. Опісля госпіталізують хворого у блок інтенсивної терапії, отримують згоду родичів на проведення тромболізису.

— Цей метод підходить усім людям з діагнозом «інсульт»?

— Тромболітичну терапію застосовують до пацієнтів із ішемічним інсультом. Існують протипокази до проведення терапії: крововилив в мозок; термін більше 6 год від моменту захворювання, або якщо час початку інсульту точно не відомий; стійкий систолічний артеріальний тиск вище 180 мм рт. ст.; пухлинні захворювання, психічні захворювання.

— Припустимо, до вас привезли пацієнта з інсультом, але тромболізис проводити йому не можна. Що тоді?

— Його госпіталізують у стаціонар для консервативного лікування, згідно з європейськими та вітчизняними протоколами лікування.

— Чиїм коштом проводиться процедура тромболізису? Держава допомагає? Скільки це взагалі коштує? 

— Тромболітичну терапію проводять препаратом “Актилізе”. Для проведення процедури одному пацієнту потрібно два флакони препарату, а це вартує орієнтовно 30 тис. грн. Проте в Україні діє Державна програма “Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру”, яка забезпечує закупівлю препарату за бюджетні кошти. Завдяки начальнику управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації Володимиру Богайчуку, впродовж останніх двох років лікарня забезпечена цим преператом.

— Нагадайте, будь ласка, нашим читачам симптоми інсульту.

— Не лише медичні фахівці, а й кожна доросла людина повинна знати п’ять небезпечних ознак, які свідчать про ймовірний розвиток інсульту: раптова слабкість чи оніміння в руці або нозі; раптове зниження або втрата зору; раптове порушення мовлення; раптовий сильний головний біль без видимих причин; раптове запаморочення з нудотою та блюванням, раптова поява хиткості під час ходьби.

— Скільки процедур тромболізису проведено у вас за минулий рік?

—  За минулий рік на базі Тернопільської обласної клінічної комунальної психоневрологічної лікарні проведено 11 тромболізисів хворим у віковому діапазоні 40-70 років. Маємо проблеми із своєчасним доправленням пацієнта в лікарню.

— Скільки з них виписано в задовільному стані і скільки з неврологічним дефектом? Що показав аналіз летальних випадків?

— 70% пацієнтів виписано із значним зменшенням неврологічного дефіциту. Оскільки пацієнти з інсультом практично всі мають супутню серцево-судинну патологію, то летальні випадки після проведення тромболізису виникали внаслідок декомпенсації важкої хронічної супутньої патології (переважно серцево-судинної).

Після інтерв’ю Любов Олегівна показала кореспонденту від “Погляду” потужності Тернопільської обласної клінічної комунальної психоневрологічної лікарні, познайомила зі своїм колективом.  

Завдяки наполегливій роботі головного лікаря Володимира Васильовича Шкробота, за минулий рік лікарня суттєво оновилася. У всіх неврологічних відділеннях проведено реконструкцію палат (2-х та 4-х місних) для комфортного перебування пацієнтів. У кожній палаті є телевізори, холодильники, меблі.

У пацієнтки Наталі з Тернополя ми поцікавилися, чи добре до неї ставиться персонал лікарні: “Ставлення з боку персоналу лікарні дуже хороше, почуваюся тут комфортно. Лікарі заходять кілька разів на день, перевіряють стан здоров’я. У палаті завжди чисто, прибирають її двічі на день. Мене сюди привезли лежачою, зараз спостерігаю покращення на 60-70%. Ще трішки і буду виписуватися додому”.

У третій неврології відкрили нейрореабілітаційний блок для реабілітації хворих, які перенесли інсульт і мають неврологічні дефекти.  Працюють тут 4 реабілітологи.

Як розповів Роман Миколайович Морозюк – фізичний терапевт оновленого нейрореабілітаційного блоку, тут є чимало необхідного обладнання для роботи з хворими.

— Ось це — вертикалізатор, — демонструє Роман Морозюк. —  Сюди кладемо пацієнтів після інсульту в тяжкому стані, яким ще не можна у сидяче положення. Таким людям важлива рання вертикалізація для покращення кровообігу, дихальної, опорно-рухової систем. Ми кладемо сюди пацієнта і піднімаємо його на 90 градусів. Тут йому також можна давати різні завдання, наприклад, з використанням бізіборду, якщо є когнітивні розлади: треба вказати, де розетка, як увімкнути\вимкнути світло тощо. Коли пацієнт у вже трішки кращому стані, йому можна сідати і вставати, то на цьому столі ми вчимо, як правильно це робити.

— Коли є ймовірність, що пацієнт самотужки не втримається на ногах і впаде, використовуємо “гульман”, — продовжує Роман Миколайович, — закріплюємо його і піднімаємо. Відтак вчимо ходити по-новому.

Ще тут є бігова доріжка.

Мотомет — для тих, у кого важко “відходить” нога чи рука. Цей пристрій схожий на велосипед. Якщо пацієнт не може рухати рукою, мотомет робить це замість нього.

Відновлювати ходьбу вчать і на спеціальних сходах.

Одну стіну приміщення займає громіздке дзеркало, щоб пацієнт стежив за своєю поставою.

Коли ми зайшли до кабінету рефлексотерапевта Володимира Зубака, той якраз регулював навантаження на пацієнта відповідно до росту, маси тіла за допомогою комп’ютерного обладнання.

— Зараз ми проводимо лікування хребта з допомогою комп’ютерної системи витяжіння, яке розслабляє м’язи, збільшує відстань між хребцевими проміжками, — розповів лікар. — Крім цього маємо в лікарні басейн, рефлексотерапію і, звісно, фізіопроцедури. Таке комплексне лікування дозволяє добитися якісного результату.

Пацієнт Петро Баран з м. Теребовлі: “Я тут кожного року по два рази. Результат ефективний. Я розумію, що хребет дуже важко вилікувати, але на даному етапі є прогрес”.

У доглянутому стані в Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні діють солярій, масажне крісло, вакуумна сауна, турецька і фінська лазні, кімната витяжіння, душ Шарко, різні ванни, тренажерна зала.

 

Підготувала Ірина Юрко.