Інспекція до міста Підволочиськ

Туристка Руслана Марценюк відвідала місто Підволочиськ у рамках проекту “Український райцентр”. Враження про місто на Тернопільщині вона описала в публікації у Facebook.

“Ох, зараз би на літню терасу у Підволочиськах із смачнющим яблучним штрудлем і горнятком кави з молоком, бо тоді у суботу, то було за щастя, – пише Ruslana Martseniuk. – Обігти містечко у пошуках усіх його привабливостей, було завданням цікавим. Врешті, я все намагалася згадати те місто з мого дитинства, куди я вперше приїхала з дідусем на базар, вдруге з родиною дядя Ромка на праздник, і втретє, просто подорожуючи з батьками і дізнатися, що це ще й місто мого народження. Йой, тепер ви знаєте про мене все????‍♀️. І ось тепер буваючи тут вчетверте, у рамках свого проекту Український райцентр, я привідкрию вам завісу цього таємничого світу на кордоні, маленького подільського містечка на Збручі. Коротенько історію містечка згадала уже у попередньому дописі, а тепер час на нашу інспекцію міста. Якщо вам цікаво, то дуже прошу????????!
1) зручність доїзду – + (можна дістатися і з Тернополя і з Києва. Ой, колись з Києва і до Києва, у Підволочиськах спинявся ледь не кожен пасажирський потяг. Тепер значно менше, але цікавтесь в касах чи на сайті залізниці. З Тернополя теж курсують автобуси, але цього разу я не порадник, бо бачте на цю поїздку мали ми спонсорів із авто. За що їм величезна дяка❤ Без жодних проблем дістанетесь із сторони Хмельницької обл., а вже про Волочиськ навіть не буду згадувати);
2) проїзд містом – – (не бачила. Але куди вам там їздити, самі ж знаєте, що містечко у майже 8 тис. чоловік не може бути великим і ще пригадайте, усі галицькі містечка дуже компактні, все в центрі. Хіба можна довкілля оглянути, бо старі церкви ще є у Староміщині та Мисловій, і у Супранівці. Та ви не поспішайте, насолоджуйтесь спокоєм і слухайте собі майданне радіо;
3) впорядкованість вулиць – +/- (центр нормально, але бічні вулиці так собі, ямковість присутня. Щоправда, чистенько. Газони є, квітники око милують, з дітками відпочити є де);
4) затишність/озелененість – +/- Парк у місті, то такий собі ще старий парк, який у промінцях серпневого сонечка був, ну, дуже гарним. Ось, звідти і не хотілося йти на трохи палючі вулиці, особливо площу. І дуже шкода, що той фонтан посеред площі не працював, бо тоді для чого він там? Центральні вулички трохи озеленені, але бічні, із приватною забудовою – ні, бо як і будь-де, увесь затінок залишається за парканом. А от частинка міста, з іншого боку залізниці, хоч і має австрійську забудову і там, здається, магістрат, геть неприємна через нетрі ринкових кіосків. Але ми знайшли????;
Набігалися, усе обдивилися, трохи втомилися і пішли шукати, де б це поїсти. Бо, що то за турист, що навіть кави не вип’є. Ми точно не такі і від гостинного запрошення не відмовилися.
5) харчування – +/+ з тим проблем не було, що дуже приємно здивувало. Просто озирніться довкола і вибирайте, що вам до вподоби: ресторан, піцерія чи кав’ярня ( насправді вибір не такий великий, але ті три заклади є). Ми розділились. Одна частина пішла пробувати на смак піцу, а потім усі разом пили каву і їли, ви тільки, собі уявіть, свіжо спечений яблучний штрудель, бо по іншому у Підволочиськах просто не буває. І каву для нас готували за нашими столичними вибаганками ???????????? (жартую). Тож цей пункт отак плавненько як кава до горла перетікає у наступне;
6) кава/чай з собою – + є. Підволочиська то те місто, де каву випити можна і посидіти собі на вулиці за столиком, втомленим і блаженим також. Але сядьте собі у затінку тераси Esco-bar і дивіться на місто згори і оцінюйте пункт наступний;
7) історична збереженість – -/+ ( на це вплинули війни, радянська політика несприйняття європейськості). Врешті місто, теж не було таким старим, щоб стійко сформуватися в архітектурному плані, давалася взнаки і його провінційність. Однак, споглядаючи згори завжди можна собі щось дофантазувати. Але ж ви на фото бачили, що трішки таки є;
8) краєзнавчий музей, пам’ятки – +/-. Музей є, але чому музеї ніколи не працюють у вихідні? А так хотілось більше дізнатися. Але виставка є на вулиці і до нас навіть підійшли, запрошуючи, спочатку на літургію, а потім на виставку. На жаль, ми через брак часу не мали змоги скористати із запрошення. Пам’ятки: декілька вілл сецесійної архтектури, Троїцька церква, кін. 19 ст., трішки міської забудови, цікавий взірець “червоної школи” німецької неоготики. Але, якщо маєте більше часу, то дуже раджу відвідати у 5-7 км від Підволочиська справді пам’ятку архітектури церкву св. Івана Богослова, кін. 17 ст. Вона дерев’яна. І за переказами там молився сам Богдан Хмельницький перед походом на Збараж і подарував туди іконостас. Ну, що ж тоді вона ще старша;
А ми вертаємось до міста та інспектуємо далі:
9) література, сувенірна продукція, інформаційні матеріали – -/-/+ літератури новітньої про місто і інформаційних матеріалів у місті не зустріли. Шкода, що будинки не мають інформаційних таблиць. Книгарня у вихідні була закрита. Магнітиків не знайшли, а сувенір-горнятко купили. Сподіваюсь, що це все є, але нам якимось чудом не пощастило ????;
10) місцевий спеціалітет – + ( може, комусь і видасться це дивним, але я вкажу на хліб ????‍♀️. Так, саме на нього. Шукайте фірми “Надзбруччя”, може місцеві і заперечать мені, але вже десь кілька років ми купуємо лише той хліб. І, відкрию таємницю, я навіть прошу надсилати мені його до Києва, бо навіть в такому великому місті не знайти смачнішого (але маю серед улюблених лише один сорт), або маю за таким їхати десь в інший куток. Ось такий дивний для мене обрався спеціалітет. Що ще цікавого? Хіба підказки від аудиторії просити❤?????
Отже, рекомендувати чи не рекомендувати Підволочиська? Рекомендувати, але за умови, що ви як і я поїдете на Підволочиськ із Збаража і тоді перед Вашими очима розкинуться дуже милі галицько-подільські села, частина яких колись належала Збаразькому повіту, із своїми старими церковцями (Скорики туди потрапляють, це по секрету????), мальовничою дорогою, а можна із Тернополя і спинитися у Кам’янках, щоб побачити малу батьківщину Ярослава Стецька. І вже потім “вишенька на торті” – Підволочиськ, бо там Ви точно ще не були. Любіть Україну, мандруйте Україною, а #українськийрайцентр вам у цьому допоможе.
P.s. не забувайте, завжди є перша історична частина”.