Військовий кухар Оксана Ярмаш із Тернопільщини — красивий творець смачного

Про Оксану Ярмаш із села Загір’я Зборівського району хочеться сказати так: красивий творець смачного. І саме так думає, мабуть, кожен, хто її знає. А військовослужбовці 44-ї окремої артилерійської бригади, з якими служила жінка декілька років і яким готувала їсти в зоні проведення АТО, це точно підтвердять.

Бо готувала вона ду-у-у-же смачно! Попри те, що куховарити доводилося в польових умовах та відповідно до затвердженого меню-розкладки, з обмеженого виду продуктів, Оксана вміла кожну страву зробити «спокусливою». Кухар за професією і з великим досвідом роботи в цивільному житті, вона досконало знає технології приготування та й кулінарними «секретами» володіє. Тому страви з-під її рук виходили по-домашньому смачними. А якщо додати такий «штришок», що й подавала військовослужбовцям наповнені тарілки з усмішкою та радістю, то для нас, як прийнято серед армійців по-статутному казати, кожне приймання їжі був по-родинному затишний. І всі військові, не залучені до виконання завдань, поспішали на обід до Оксанки «на годину», бо як кажуть, «війна війною, а обід за розкладом».

«Їжа теж має дарувати радість», – не раз повторювала жінка. І в зоні проведення АТО, де умови особливі, цьому принципу не зрадила.

Багатьом здається, що бути кухарем – нескладна наука. Щодня у кожній родині хтось виконує цю роль. Але насправді це дуже відповідальна справа – годувати військових. Бійці мають бути ситі, здорові, щоб відновлювати свої сили, сумлінно нести службу. А для Оксани бути військовим кухарем означало підвищену відповідальність. Бо справа ця ще й дуже почесна. Якось вона зізналася: «Пишаюся тим, що готувала військовим, які захищають рідну Батьківщину, нашу родючу українську землю, наш народ».

А я теж буду відвертою: пишаюся, що мала честь разом служити з цією жінкою. Не кожен зумів би так, як вона, покинути високооплачувану роботу (до війни працювала в ресторанах Буковелю, Києва), залишити на опіку матері трьох дітей, щоб у складний час, коли доля держави вирішувалася на сході, піти на військову службу, щоб допомогти країні.

Трудилася ж без нарікань, в нелегких умовах та ще й з радістю та усмішкою.

У зв’язку з непередбачуваними важливими обставинами Оксана звільнилася. А найголовніше її покликання тепер – щаслива матуся. Займається вихованням своїх дітей і перебуває, як кажуть, в творчому кулінарному пошуку. Нещодавно вона поділилася зі мною унікальним рецептом, який, за її словами, з’явився, коли на кухні опинилися, тримаючи в одній руці лимон, а в другій – сир. Трохи пофантазувала – і незабаром уся рідня смакувала лимонними канапками.

Рецептом їх приготування пані Оксана охоче поділилася з читачами «Сільського господаря»:
1. Помити та порізати дольками лимон.
2. 5 зубчиків часнику вичавити та перемішати з сіллю і перцем до смаку.
3. Цією сумішшю змастити кожну дольку лимона.
4. Притерти твердим (або плавленим) сиром (з чубчиком).
5. Зверху покласти половинку грецького горіха та листочок петрушки.
Смачного!

Ірина СКАСКІВ,
військовий кореспондент Газети “Сільський господар плюс”

Коментарі вимкнені.