«Мій дизайн – про проблеми, з якими люди стикаються щодня» – тернопільська дизайнерка Катерина Тимочко

Автор: Анастасія Сафандула

Катерина Тимочко – тернопільська дизайнерка одягу. Головним маркером, за яким її можна впізнати – лисиці, казкові персонажі із дитячих книжок. Її дизайн – це про теплоту, щирість і наївність. Зараз дизайнерка працює над новою, більш зрілою колекцією, де зачіпатиме соціальну тему. Про процес створення одягу та проблеми, які хвилюють, Катерина розповіла Поколінню Ї.

атерина Тимочко – тернопільська дизайнерка одягу. Головним маркером, за яким її можна впізнати – лисиці, казкові персонажі із дитячих книжок. Її дизайн це про теплоту, щирість і наївність. Зараз дизайнерка працює над новою, більш зрілою колекцією, де зачіпатиме соціальну тему. Про процес створення одягу та проблеми, які хвилюють, Катерина розповіла Поколінню Ї.

Розкажіть про ваш бренд. З чого ви починали і коли це було?

Все почалося з дитячої мрії. Емоційно, я відчула себе дизайнеркою на третьому курсі, коли ми розробили колекцію за допомогою викладачів і кафедри. Тоді ми здобули призове місце і це було престижно. Те, що стосується бренду «KATERYNA TYMOCHKO» сьогодні – колекція «Лисички», яку я почала 5 років тому і досі розвиваю. Чим більше я працюю, тим більше розумію, скільки зусиль потрібно докладати для доброго результату.

Який процес у роботі вам подобається найбільше?

Задоволення мені приносить малювання і створення дизайну. Тут важливий простір для свободи. Чим більше в мене можливостей вільно творити, тим краще. Творчість – це настрій і емоції. Наявність натхнення залежить від подорожей і нових знайомств, від стилю життя, від цікавих подій і концертів.

Як ви створюєте образ? Це натхнення чи результат наполегливої праці?

Це безперервний процес. Я постійно думаю над моделями, а в якийсь день всі фрагменти збираються в одне ціле і народжується образ. Часом, я просто сідаю за стіл і одразу малюю 10 майбутніх моделей. Коли змушуєш себе щось придумати, то воно, буває, виходить, але недостатньо хороше. Вигадується завжди набагато більше, ніж втілюється в життя.

Чи берете ви участь в модних показах та конкурсах?

Раніше в мене була мета попасти на fashion week. Проте, відвідувати цю подію 4 рази на рік – важко. Лише підготовка до шоу триває 2-3 місяці, а в колекції повинно бути 40 одиниць одягу.

У мене було 3 власних покази. Ми використовували багато режисури, декорацій, відеоматеріалів та музики. Мені подобається, як люди реагують на мої покази. Я помітила, що їм набагато цікавіше дивитися шоу, коли є сценарій і емоції, аніж коли моделі просто демонструють одяг. Власні покази забирають багато сил та енергії, але попри втому і шалений темп, я відчуваю задоволення від шоу, які розробляю спільно зі своєю командою.

Є люди у світі дизайну, роботами яких ви захоплюєтеся?

Безперечно – Вів’єн Вествуд. Незважаючи на тренд споживацтва, вона зберегла свою революційну моду і продовжує творити мистецтво.

Ви продаєте свій одяг тільки в Україні чи також закордоном?

У нас є замовлення зі всього світу. Переважно від людей, які випадково знайшли нашу сторінку або хтось їм рекомендував. Одного разу, дівчинка з Пуерто-Ріко замовила плаття. Деколи наш одяг купують люди з Китаю. Найчастіше замовлення робить наша діаспора зі США, Канади, Німеччини, Італії.

Розкажіть про колекцію, над якою зараз працюєте.

В колекції «Лисички» є такі фрази: «всі ми дивні», «все нормальне – нудне», «мрії оживають». Такі думки крутяться в головах у багатьох із нас. Давати людям почуття, що інші також про це думають – актуально. Мода це не тільки естетика зі строком придатності на півроку. Вона має бути мистецькою і мати концепцію. «Лисички» – це трохи дитяча філософія, а в новій колекції я торкатимуся тих же ідей і почуттів, але вже на дорослішому рівні. Це буде видно по вишивці, тканині, силуету. Новий стиль буде не строгим, але більш зрілим.

Мій дизайн – про проблеми, з якими люди стикаються щодня. Зараз такий час, коли все швидко продається. Знецінюється ідея моди як мистецтва і вона стає споживацькою. Так не повинно бути. Я інтуїтивно дійшла до свого бачення моди і вважаю, що треба зменшувати кількість, але наполягати на якості.