Миколаївський собор у Кременці відчинено щодня: храм відкрив двері для кожного
Двері Миколаївського собору в Кременці відкриті щодня: святиня з 500-літньою історією знову звучить українською молитвою
З 2 липня 2025 року Миколаївський собор Православної Церкви України в місті Кременець щоденно відчинений для всіх охочих — з 08:00 до 18:00. У ці складні для країни часи двері давнього храму знову відчиняються для тиші, розмови з Богом, внутрішнього миру та надії.
Настоятель храму, отець В’ячеслав Савельєв, звертається до всіх із щирим запрошенням:
«Коли у вас виникне бажання поспілкуватися з Богом — заходьте. Помоліться, запаліть свічку, залиште записку “за здоров’я” чи “за упокій”, придбайте духовну літературу або просто побудьте наодинці з Творцем. У ці стіни можна принести радість, біль, прохання й подяку. Храм відкритий для кожного. Нехай Боже благословення, духовна радість та душевний спокій перебувають з усіма вами».
Миколаївський собор – це більше, ніж споруда. Це — живий свідок п’яти століть історії Кременеччини, духовна опора і символ незламності віри. Після 191 року мовчання, пригнічення і анексії, 6 грудня 2023 року у його стінах знову пролунала українська молитва — під час першого богослужіння ПЦУ на День святого Миколая і День Збройних сил України. Це був історичний момент, сповнений сліз, тремтіння голосів і глибокої молитви за захисників, за Україну, за Перемогу.
Відновлення богослужінь стало можливим завдяки рішенню Верховного суду України, який 5 грудня 2023 року остаточно зобов’язав релігійну громаду московського патріархату повернути Миколаївський собор з келіями XVI–XVII століть (загальною площею 1756 м²) державі.
📌 Для довідки:
Миколаївський собор — один із найвизначніших архітектурних об’єктів Кременця, пам’ятка національного значення, побудований на межі XVI–XVII століть. Його духовне оновлення — не просто юридичне чи церковне рішення, це потужний символ змін у релігійному та культурному житті регіону. Це — повернення до коріння, до молитви рідною мовою, до спільної пам’яті і спільної віри.
🙏 Храм чекає на вас. У буденності — він стає місцем тиші. У скорботі — місцем втіхи. У боротьбі — місцем сили. Заходьте. Моліться. Надихайтеся.
