Рідновір Ігор Аркуша скептично ставиться до святкування Нового року

“Погляд” поцікавився у тернополян, які спогади, пов’язані із Новим роком, залишилися у них з дитинства. Про найцікавіші моменти новорічної фейєрії минулого століття, та прогнози від земляків на наступний рік читайте у нашій підбірці.

Новий Рік у дитинстві Ігор Аркуша, голова громади “Сварга” з об’єднання рідновірів України, святкував, як і всі радянські діти – ялинка, запах хвої, хлопавки, конфетті… В дитячому садочку був банальними зайчиком, «Петрушкою» із конусом-ковпаком, із бадьорим віршиком на тему Діда Мороза, Снігуроньки, зими, снігу, санчат… Словом, все, як у всіх тодішніх радянських дітей. В першому класі вже зіграв на новорічному ранку роль Діда Мороза – «Гей-гу! Тру-лю-лю! Всіх малят розвеселю!». Цю роль пам’ятає, як сьогодні.

Із погляду сьогодення – Новорічний ранок – був єдиним святом, де не розказували віршиків про Леніна і партію. З тих часів багато чого уже змінилося. Людина розвивається, проходить переоцінка цінностей. Сьогодні Ігор Аркуша сприймає загальноприйнятий Новий Рік просто, як зміну фінансового року, якусь нову дату, не більше. Скептично сприймає всі святкування – люди собі бавляться ну і нехай, аби не втрачали людську подобу після перепою.

–          Щодо мене, нелогічно відзначати Новий Рік посеред зими, – каже пан Ігор, – коли все заснуло перед весною. Наші предки відзначали Новий Рік із приходом весни, із першим весняним молодиком. Про це якось незабаром напишу у своєму блозі.

Планів щодо зустрічі нового 2012 року від народження Ісуса Христа, у Ігора Аркуші ніяких. «Зомбоящика» чоловік не дивиться уже давно. На Новий Рік – із дибілкуватими Кіркоровими-Пугачовими-Сердючками, тим більше. Шампансько-салатомайонезних урочистостей теж не планується.

–          Українці шукають ще якихось Нових Років, крім загальноприйнятого, глобалістичного – «Старий Новий», «Китайський» і ще хтозна які. Так от я пропоную таки згадати давній наш – Предківський, – каже рідновір. – І, якщо вже прийнято у нас бажати чогось – то хотів би Україні побажати нарешті почати процес очищення від того бруду, який нас огортає нині, сприймати весь фарс, який сьогодні діється на державному рівні із розумінням, що це таки фарс, висміювати його на кожному кроці, але не забувати, що діються серйозні речі. Україна пережила голодомори, війни, ще і це переживе. Що нас не вбило – зробить сильнішими.