У тернополян є унікальна нагода переглянути документальні фільми зі всього світу

З жовтня стартує XVI Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Його заходи відбудуться у 220 містах і містечках 22 областей України. Серед майданчиків показів і обговорень — кінотеатри, будинки культури, школи та вищі навчальні заклади, кіноклуби, креативні простори, книгарні та бібліотеки.

Важливою частиною заходів є обговорення побаченого та нагода запізнатись і поспілкуватись із тими, котрі причетні до створення кінопродукту. Триватимуть заходи до грудня.

Відбудуться заходи й на Тернопільщині. Про це на пресконференції у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля» розповів регіональний координатор Docudays UA Володимир Ханас.

У нашій області фестиваль уже вдванадцяте, четвертий рік його партнером є Тернопільська кінокомісія. У нашій області глядачі побачать понад тридцять актуальних документальних фільмів, створених у різних країнах світу.

Пан Володимир наголосив, що особливістю фестивалю є те, що стрічок, котрі демонструються під час Docudays UA, немає у відкритому доступі — їх можна переглянути лише під час фестивалю. Він охарактеризував їх як відбірну документалістику зі всього світу.

Цьогорічний Docudays UA сфокусувався на темі людини в час інформаційних технологій. Його фільми пропонують поміркувати над тим, як змінюється наше повсякдення, звички та способи комунікації з появою цифрових технологій, які нові можливості вони відкривають для дослідження реальності та які загрози, пов’язані з контролем та інформаційною безпекою, на нас чекають. Особлива увага присвячена темі боротьби з булінгом, зокрема, кібербулінгом.

Уже сьогодні, 30 жовтня, в обласній універсальній науковій бібліотеці є нагода переглянути фільм «Обережно, провалля», початок о 19.00.

Завтра, 31 жовтня, у Палаці кіно, що у Тернополі, покажуть «Ти, *** рота закрий», початок о 17.00, «Без статусу» — 17.45 та «Колір фасаду — синій» — 18.30. Перший фільм розповідає про Сергія Чагарова, котрий з 15 років бореться з корупцією у рідному селі Гатне під Києвом. Його головна зброя — документи й тексти. Під час однієї з сесій сільради депутат, котрого Сергій звинуватив у корупції, напав і публічно погрожував активісту. Про цей випадок пишуть усі провідні ЗМІ України. Для них Сергій — герой. Для частини села — ганьба. Йому погрожують, радять не лізти у «справи дорослих», а однієї ночі підкидають на подвір’я вибухівку.

«Без статусу. Україна» — оповідає про російського громадського активіста Олексія, котрий живе в Україні без статусу вже чотири роки. Тут він через політичне переслідування. Попри тягарі життя без статусу, Олексій намагається працювати і бере участь у багатьох заходах проти агресії Росії в Україні. Нурхан, журналістка з Киргизстану, з весни 2018 року шукає притулку разом із трьома дітьми-підлітками. Команда «Без кордонів» допомагає їм у пошуках свободи і безпеки.

У центрі стрічки «Колір фасаду — синій» архітектор, художник, скрипковий майстер, теоретик і поет Флоріан Юр’єв. На 90-му році життя йому доводиться опанувати ще одне заняття — шоб урятувати свій архітектурний проект — київську «Летючу тарілку» — від перетворення на частину торговельного центру, Флоріан Юр’єв розпочинає кампанію проти свавілля столичних забудовників.

Анна Золотнюк.