10 маскаронів тернопільського середмістя (фото)

Зрештою, можна було не писати «середмістя», бо й так ясно, що на маргінесах їх нема, але хай там як. І ще до вступу –  про етимологію. Слово прийшло з італійської —  mascarone, яке перекладають «велика маска». У деяких джерелах — велика і огидна маска. Про відразність важлива заувага, бо оригінальною метою маскаронів було відлякування злих духів. Подібне лікується подібним, тому вважали, що гостей з потойбіччя жахатимуть ось такі кам’яні чи ліпні личини.  Зауважте, модернізм принаджує замість того, щоби віднаджувати — подібне притягує подібне?

«Маскарон —  скульптурна деталь у вигляді горельєфної або барельєфної маски людини чи тварини, яка прикрашала стіни, замки арок, перемички, фільонки, фризи та інші частини споруди і архітектурні елементи, а також використовувалась для оформлення фонтанів, каскадів. Широко застосовувалася і в декоративно-ужитковому мистецтві. Маскарони використовували  в архітектурі стародавніх народів, але найбільше розповсюдження набули в європейському зодчестві з епохи Ренесансу», — читаємо у «Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття» В. Тимофієнко.

І вже як визначилися з тим, що шукаємо, то розкажу й про те, чого не знайдемо. З відомих причин ми не побачимо макаронів ані барокових, ні готицьких, ні взагалі того, що було до ХІХ століття. Тому пунктирно окреслимо генезис. Серед перших маскаронів – театральні маски, портрети імператорів, лики богів та фігури богині Ніки; Середньовіччя – різноманітні алегорії та сцени добродіянь та смертних гріхів, Відродження – маскарони гротеску, епоха Барокко, серед іншого мала за улюбленців левів, Медуз, різноманітних купідонів і путті, гтраплялося, вхід у будинок стерегти голови варварів зі сплутаними обличчями, на фасадах можна було побачити спектри емоцій — обличчя у гніві та сміхові, печалі та радості, а ще й були сюжети, де людське обличчя проступало через різноманітні листя, гілки, зливалися з ними; те ж, але стриманіше пропонував класицизм та історизм; жіночі лики модернізму – абстрактні образи жіночності, іноді пристрасні, таємничі… На тому маскарони й припинили існування. Радянська епоха мала свій образний апарат, де таємничості й надміру в архітектурі вже були не раді.

Тож ось 10 маскаронів, що вціліли і тепер дивляться на нас, готові розказати кілька перевірених часом історій про відлякування й принадження, варто тільки слухати чи то пак розглядати, вглядаючись і розпутуючи всі ті тріщини, розлами, сліди нищення, бо так вже є — самі про себе вони не можуть піклуватися.

1. Чи то людинолев, чи то сатир, якщо пригледітися, видно, що він «оздоблений» зеленню. Сагайдачного, 7; зведений на початку ХХ століття.
   
2. У компанію йому маскарон з колишнього готелю «Подільській». Особливий не тільки біоморфністю, а й тим, що прикрашає інтер’єр. Бульвар Шевченка, 23; 1890 рік.
   
3. Звідти ж цей янголи.
   
4. Якщо будете пильними, то побачите й цього путті над вікном будинку Опільського, 4; кінець ХІХ століття.
   
5. Поверхом нижче — ці виразні чоловічі голови.
   
6. Здається, то єдині каріатиди в Тернополі. Принаймні, я більше ніде таких не бачила. Шевченка, 5; початок ХІХ століття.
   
7. Маскарони, що прикрашають замковий камінь – досить типовий варіант. Чорновола, 9; 1910 рік.
   
8. Цей епічний чоловік живе на вулиці Руській, 26; 1920.
   
9. Один із улюблених будинків із чудовими макаронами – неймовірно красиво оздоблені, з проробленими деталями й обрамленням. І дуже шкода, що з року в рік все більше й більш поруйновані. Кульчицької, 3; 1902 рік.
   
10. Останній маскарон звідти ж. Він захований збоку вікна й уважно дивиться. Якщо в його сусідки вираз обличчя замріяний, то тут все не так однозначно. Є якась напруга, і, можливо, німий крик з напіврозтуленого роту.
    

Анна Золотнюк.