“Господи, ти відібрав людям розум?” – тернополянка про українців, які закордоном

День розпочався із дискусії на загальній кухні краківського хостелу.
-Эта война никому не нужна. Все они одинаковые. У украинских солдат американское оружие. вы что. не знали, что им Америка предоставляет сверхновое мощное оружие. Ну да, это война Америки и России…

Ну, Америко, давай вже пошвидше, бо сил нема вже робити все, що тільки можу. аби зберегти Україну…
В людей ніби пелена перед очима. Вони кажуть, що це не наша війна і нема чого туди пхатися… І це – українці!!! Принаймні, вони себе ними вважають.
Ви що, подуріли??? На нас напали, гинуть наші хлопці – мої побратими. Теоретично, десь у окопі може зараз повзати мій майбутній зять… Вони поганять мою землю, як це не наша війна? Українці. хто думає так – невже ви не розумієте, що вже здались?
Європо! Це й твоя війна! Допоможи нам зупинити Росію. Невже не бачиш, що твориться??? Російська чума поповзе далі, коли не зустріне достатнього опору.
Господи, ти відібрав людям розум???
Ті, хто мали б прагнути солідарності, аби якомога швидше вигнати непроханого гостя, поводяться так, ніби кожен із них – пуп землі, і абсолютно закриті до співпраці і діалогу…
Господи, як головою об стіну…
Задихаюсь.

Лілія Мусіхіна