Проблему з тарифами у Тернополі можна вирішити, але Надал не хоче?

Надал – молодець. Це перша теза, з якої почнемо розбиратися, чому виник конфлікт тернополян, влади (її в даному випадку уособлює Надал і Мединський) та власників автобусів на маршрутах.

 Ціни треба піднімати. Це друга теза на ту саму тему. Бо так каже Закон. Тариф не може бути беззбитковим.

 А тепер починаються маніпуляції.

 Щоб витримати норму Закону і втримати беззбитковий тариф є два шляхи.

Перший – затвердити тариф, який повністю оплачуватиме отримувач послуги. Що і робилося останні пару років. І не тільки за проїзд. То саме з водою, теплом, газом тощо.

Інший варіант – дотувати з бюджету. Наприклад, при тарифі в 9 гривень за проїзд однієї людини в автобусі маршрутної мережі міста Тернополя, 5 гривень може оплачувати пасажир, а на 4 гривні – дотувати перевізника з бюджету.

Чи можливо це? Так, бо завдяки валідаторам (до речі, проти яких виступало багато крикунів) пасажирів можна порахувати з більш-менш нормальною точністю. Це саме стосується і пільговиків (тут свою роботу робить ненависна багатьом “картка тернополянина”)

Чому цього не робиться? Бо тоді дійсно бракне коштів на щось інше. Наприклад, на бруківку. А місто в бруківці – помітніше для виборця, і для власного бізнесу миліше.

Тому Надал і молодець. Бо дбає про виборця за рахунок самого виборця. З бюджету (наші з вами кошти) стелить бруківку для передвиборчої видимості і ще й заробляє на цьому. А за проїзд (який також можна дотувати) бере з кишені кожного пасажира.

 Висновок: за свої гроші виборці дають Надалу можливість переобратися на черговий і черговий термін.

Бо бруківку видно. А проїзд – не дуже.

 До вчора.

 П.С. Тернополяни – молодці.

Іван Дудар