Тернопільські нардепи стали сиротами. В буквальному сенсі

Вчора у Верховній раді пройшло чудово розігране шоу щодо відставки уряду Яценюка під кодовою назвою: «розвести народ України, як кошенят». Але крім цієї вистави вчора ще й прийняли закон про електронне декларування доходів. З цієї нагоди пригадався старий анекдот про Змія Горинича, якого судили за те, що з’їв усю свою сім’ю.
– І хто ти після цього? – поцікавилися у нього суддя.
– Сиротинка, – заливаючись сльозами, відповів Горинич.

Бідні ми і нещасні, кажуть українські депутати. І так ледь кінці з кінцями зводимо, а тут ще й Євросоюз вимагає приймати закони, які мають витягнути на світ божий усе наше, нажите непосильною працею майно. Але раз вже вимагають, то ми таки приймемо. Ось тільки приймемо його у такій редакції, щоб ніхто ніколи так і не довідався, чим насправді ми володіємо.

Не хочеться аналізувати весь законопроект, але деякі його пункти криком кричать, вимагаючи звернути на них увагу. Наприклад, наші обранці вирішили, що подарунки вартістю менше 200 тисяч гривень у декларацію про доходи включати не варто. І правильно. Що таке двісті тисяч? Сума, яку пересічний громадянин може заробити більш, ніж за 5 років. Але для слуг народу – це дріб’язок. Люди, які звикли оперувати мільйонами, якусь сотню-другу тисяч у своїй кишені просто не помічають.

А ще депутати вирішили, що у декларацію вноситься рухоме майно, придбане починаючи з цього року. Тобто якщо дорога автівка, яхта, гелікоптер чи літачок, куплений минулоріч, то вважається, що чиновник мав реальну змогу це придбати і жодної корупційної складовою у цьому не спостерігається. Адже людина роками збирала гроші, відмовляючи собі у найнеобхіднішому.

Але все оце – квіточки. Є ще у цьому законі і ягідки. Наші депутати заради того, щоб приховати свої статки, вирішили внести певні зміни у сімейний стан. Тепер членами сім’ї декларанта вважаються виключно члени подружжя і діти. А ось батьки тепер повністю чужі люди, з якими під час випадкової зустрічі на вулиці, можна навіть не вітатися. А чого там, вони ж більше не родина.

Така редакція цього законопроекту призведе до того, що найближчим часом в Україні з’явиться багато мільйонерів і мільярдерів похилого віку. У цих людей буде все – автопарки з престижних машин, земельні ділянки, дороге житло. Не буде у них лише дітей, бо ті заради того, щоб зберегти своє майно і мати змогу переписати його на батьків, від цих батьків відреклися на законодавчому рівні. Верх цинізму – чи не так? Гроші для наших депутатів важливіші, ніж «батько і мати – два сонця гарячих».

За цей законопроект проголосували практично всі нардепи від Тернопільщини – Барна, Головко, Заставний, Люшняк, Побер і Юрик. І лише Тарас Пастух натиснув кнопку «утримався». Можливо це свідчить, що у цього останнього залишилася ще хоч краплинка совісті.

Перед наступними виборами всі ці люди знову прийдуть до нас і будуть розповідати про свої успіхи і досягнення на депутатській ниві. Коли це станеться, пропоную поставитися до них зі співчуттям. Адже вони у нас не лише бідні, згідно з їхніми деклараціями, а ще й люди, позбавлені батьківського піклування. Сиротинки, так би мовити…
Андрій БЕРЕЗОВЧУК