Центральний ринок має стати моральним центром Тернополя

Пошук центру Тернополя

Кілька днів тому йшов по ринку і до мене дійшла одна дуже просто думка. Я зрозумів, що справжній центр Тернополя знаходиться саме на ринку. Зараз поясню чому..

Давайте говорити чесно. Тернопіль – периферія, моральна і фізична, в цьому є добрі та не дуже риси, звісно все відносно і в кожного свої світи. Але якщо брати показники рівня життя, культуру і т.п. речі, то все стає зрозумілим та очевидним.

Здавна центром міст були ринкові площі і ратуші поряд них. Читаючи про це в книжках або дивлячись на це в реальності..маю на увазі Львів чи будь який райцентр де вціліли ратуші..трохи важко уявити буквальний базар в тих місцях.

Але з іншої сторони..дивлячись на нашу театральну площу розумію, що вона не в повній мірі відображає справжній Тернопіль (маю на увазі людей). Чому? Тому що центр після війни «говорив російською мовою», після війни був заселений “асвабадітєлями” і просто приїзджими. А всіх місцевих посунули на околиці від очей подалі.

Так от..я вів це до того, що центр “не є справжнім моральним Тернополем”, якщо рахувати середньостатично.

Середньостастичний тернополянин – це житель села, переважно Тернопільської області, який на вихідні їде додому, а тут лише працює. Будем казати прямо – це селянин, який живе в Тернополі. В цьому нема нічого доброго чи поганого, просто так є.

Отож..йдучи по ринку.. я закрив на пару секунд очі.. і почув з однієї сторони радісний сміх, з іншої хтось щось купував.. життя одним словом, відчуття життя. Сумне і веселе, всяке різне..

І саме тоді я зрозумів, що всі історії про Стаха, про Стару ринкову площу..зводилися до того, що центром Тернополя був ринок, який концентрував в собі людей і все, що з ними пов”язано.

До війни, щоправда, городець ще слугував таким місцем, сквер біля ЦУМу, але то більше святкове місце і охайне.

Так от… я собі подумав, що якби наш ринок мав охайний вигляд і форму площі.. то це було б неповторне місце, в якому приїжджа людина могла відчути дух того самого міста Тернополя.

Я час від часу пишу за мою улюблену вулицю Шептицького.. так от, до мене дійшло чого вона мені так подобається і чого є популярною.

Ця вулиця постійно повна людей..ПОСТІЙНО! Причина проста – кожного дня хтось щось купує. По ній хочеться йти, бо біля банку продають всяких різних звірят, що не може не радувати. Зрештою..якщо взяти буквально… чому б людям не мало хотітися сюди йти, покупки і обновки завжди приносять приємні емоції.

Виходить так, що ця вулиця приносить людям радість.. Логічно, хіба ні? Ти йдеш від гранду до Збруча із думкою купити щось добре. І таких як ти сотні, тисячі щодня. Тепер вдумайся, що літає в повітрі від такої кількості позитивних думок..?!

І ще одне.. рано чи пізно, в ідеалі років за 5.. шанхай на ринку зникне, так само як зник в Польщі. Не буде ніякого срачу, тільки маркети і магазини. Ось саме тоді тернопільський ринок стане тим самим охайний моральним центром Тернополя.

Тарас Шендеров (vk.com/tarnopol1540)