У Тернополі працює фея-контролер!

Зрiдка катаюсь на тролейбусах,щойно їхала маршрутом пiд номером 9 i якщо в усiх тролейбусах такi кондуктори, то я просто в захватi!)))) Зараз буде многА букв.

Бiля мене сидiла молода мамочка з 2-рiчним сином, який вередував, то плакав, то кричав, то розкидав все, що було у вiзочку, то копав мене нiжками…Мамi було незручно, але вона не могла нiяк малюка заспокоїти. Вiн плакав та кричав так, що люди обертались та дехто вiдкрито обурювався. Я намагалась якось вiдволiкти теж малого, але то було марно, єдине чим могла допомогти мамi – тримати дитячу колясочку, коли вона взяла дитину на руки. I о, диво! На плач Михайлика (так звали малого), з другого кiнця тролейбуса примчала кондуктор, геть забувши про свое рутинне грошi- квиток-здача – грошi- квиток i так по кругу. Жiнка рокiв 50-60 рокiв з коротким темним волоссям та голубими добрими очима та довгими вiями. Вона, наче рідну дитину, смiшила хлопчика, говорила з ним, вiдволiкала. Навiть ховалась вiд нього за колясочкою та визирала, граючись, разом з ним гризла ручки коляски…, чим викликала не лише усмiшку дитини, що ще недавно захрипала вiд крику та плачу, а й змогла викликати милiсть та смiх всiх пасажирiв. З мамочою ми виходили одночасно i ця добра фея-контролер ще й допомагала знести колясочку.
Я йду та свiчуся вiд щастя та доброти навколо нас.