Як міліціонери намагаються покарати активіста Тернопільщини за його спробу зробити виклик системі

Одним із базових принципів діяльності правоохоронної системи, органів прокуратури є дотримання законності у їх діяльності. Але події останіх тижнів і далі переконують: змін у системі діяльності даних органів не сталося.
26 травня цього року відбулися події, які є відлунням “смітникової люстрації” щодо суддів Кременецького суду. Група уповноважених представників УБОЗУ Рівненського обласного управління внутрішніх справ затримала та вивезла за межі Тернопільщини члена Народної Ради Ващенка Віталія. Діяли вони на основі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду, відповідно до якої Віталія мали примусово доправити на судове засідання. На ньому мало розглядатися питання про обрання йому запобіжного засобу у вигляді утримування під вартою. Причина – злісне ухилення В. Ващенка від співпраці із слідством по справі “смітникової люстрації”. А тепер детальніше та з акцентами.
Від першого дня слідства склалося враження, що головна мета слідства це арешт активіста. Це наочно було продемонстровано при винесенні підозри Віталію ще 17 січня, на другий же день після акції. Тоді Тернопільський суд виніс ухвалу утримувати Ващенка під домашнім арештом. За два місяці слідства, уже рівненські правоохоронці, не проводячи жодних слідчих дій, клопочуться про утримання активіста під вартою, але так як не вистачило кваліфікації, то просто не встигли із термінами подачі. І ось спроба номер три: інкримінуючи злісну неявку на виклики до слідчого, останні клопочуться про його попереднє увязнення. Варто зауважити, що жодного разу повістки із викликом до слідчого, Віталію вручено не було, а доправлялися його приїзду суто у телефонному режимі. Таким чином 22 травня слідчий суддя з Рівного виносить рішення про привід В. Ващенка примусово до залу засідань.
Дії правоохоронців були злагоджені. Одна група виїхала у Тернопіль, щоб затримати ще одного активіста, члена Правого Сектора. Варто зазначити, що його вдалося “відбити”, і група затримання поїхала “піджавши хвости”. Група яка приїхала у Кременець уже володіла інформацією про події у Тернополі і розуміла, що такий сценарій може повторитися і Віталієм: тому діяла швидко та по злодійському. На підїзді до свого будинку, Віталія було зупинено представниками Рівненського УБОЗУ, причому традиційно, замість того, щоб йому продемонструвати ухвалу суду та пояснити причину затримання, вони просто почали хапати його за руки, нанесли побої та “заламавши” доправили у міліцейський автомобіль: у швидкому темпі правоохоронці направилися на Рівне, так як розуміли, що затримавшись, вони можуть бути оточені активістами-кременчанами. Про це все ми дізналися уже пізніше. А реально було так.
Досить швидко інформація про затримання Ващенка невідомими стала відома, і члени Народно Ради та Трудової Солідарності прибули у Кременецький РВ УМВС. Козубський, який фактично виконував повноваження начальника райвідділу у звязку із відсутністю В. Галевича, заявив, що він не в курсі даних подій. Про це у телефоній розмові із начальником Тернопільського обласного управління МВС також заявив О.Богомол – я нічого не знаю. На нашу вимогу було прийняте звернення про викрадення невідомими особами В. Ващенка, а вже аж опісля О.Богомол нас повідомив, що Віталій був затриманий групою правоохоронців з Рівного. Виникають запитання: що це за принцип, коли правоохоронці із іншої області проводять затримання за ухвалою суду не повідомивши районне чи обласне керівництво? Чи є такі дії законними? Чи зреагував на своє ігнорування О.Богомол та В.Галевич? Чи вони лукавили, запевняючи нас, що не в курсі подій?
Практично за півтори години після затримання до автомобіля В.Ващенка виїхав наряд правоохоронців. Зразу ж зявилися представники Трудової Солідарності, які виявили, що кілька кременчан, свідків затримання, зняли дії правоохоронців на відеокамеру. Це стурбувало не тільки правоохоронців, а і одного із підпріємців міста, активного члена однієї із політичних сил, який виявився на тому ж місці, які активно намагалися завадити передачі у наші руки даного відео та його публікації.
З часом нас було проінформовано, що суд відбудеться у цей же день. Представники Народної Ради, Правого Сектора та Трудової Солідарності направилися у Рівне щоб підтримати та захистити свого товариша. До приміщення Рівненського суду підтягнулися і представники обласних рівненських осередків Правого Сектора та Трудової Солідарності, наші колеги із Дубно.
У ході судового засідання виявилося, що Віталія практично дві години тримали у кайданах із невідомих причин, а клопотання про затримання під варту йому навіть не вручили. На вимогу адвоката Твердохліба, слідчі змушені були це вручити підозрюваному, але із затримкою на 45 хвилин: виникає питання, а якими матеріалами користувався слідчий суддя 22 травня, виносячи ухвалу про тримання Віталія під вартою?
Все судове засідання показало недолугість діяльності рівненських правоохоронців та прокуратури, які не змогли навести будь-яких аргументів на користь свого клопотання. У кінцевому результаті суддя виніс компромісне рішення – домашній арешт до 17 червня.
Цікаво розгорталися події в обласному управлінні МВС. При видачі Віталію вилучених під час затримання речей, слідчий відмовився повернути йому гроші. Це він мотивував рішенням прокуратури, що пояснювалося можливим цивільним позовом Л. Варневич до В.Ващенка про моральну компенсацію. Маразм: позову немає, а гроші уже вилучають. Лише після попередження, що вся “групи підтримки” від суду перейде до міліції, пролунав дзвінок до слідчого, внаслідок якого гроші були повернуті власникові. Знову питання: а що це за телефонне право, де істина? Там же слідчі довірливо пояснили, що їм дана справа взагалі ні до чого, але з Генеральної прокуратури постійно лунають дзвінки із запитанням: “Чому Ващенко не під вартою.”
Ну і клоунада цього дня продовжилася у відділенні швидкої, куди ми прибули взяти копію попереднього огляду стану здоровя Ващенка Віталія. Там нам заявили що знають, що ми з Кременеця, але сьогодні копії даного огляду не дадуть. Тобто з прокуратури подзвонили і туди.
І насамкінець уже приблизно 24.00. на місце затримання Віталія була викликана слідча група з Кременця. Як виявилося, що за тих півтори години, коли автомобіль був без нагляду, з нього зникли гроші.
Результат тих подій: Ващенко під домашнім арештом, за його поданням відкрито два кримінальних провадження (по побиттю та пропажі грошей), правоохоронці та прокуратура ще раз показала свою профнепридатність.
І головне. Події останніх місяців у місті наочно підтверджують принцип – у єдності сила. Саме завдяки тісній співпраці Трудової солідарності, Правого Сектора та Народної Ради і вдається ворушити те “болото” у яке загруз район та місто, захищати від свавілля активістів та добиватися законності та прозорості у діяльності владних структур. І тому жодним осообам, які зацікавлені у дестабілізації громадського руху краю не вдасться вбити між ними клин недовіря та ворожнечі.
А ЇМ ВСЕ ТАКИ НЕ ЙМЕТЬСЯ
Стаття яка зявилася нижче, була готова наприкінці минулого тижня, але суто з питань етики (була подана у районку “Діалог”, і тому не хотілося випереджати друковане видання) не була подана на нашій сторінці. Але розвиток подій змусив нас це зробити завчасно. Справа у тому що Рівненській прокуратурі і далі не дає спокої її “облом” із взяттям під варту В.Ващенка. Нею було подано апеляцію щодо винесення Рівненським судом ухвали про обрання щодо Віталія запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. На думку слідчого прокуратури це є надзвичайно мяка міра і не відповідає рівню суспільної небезпеки зі сторони Ващенка. Дані дії вже аж ніяк не назвеш непрофесіоналізмом, це відверта спроба покарати активіста Кременеччини за його спробу зробити виклик системі.
На пятницю, 5 червня у Рівненському апеляційному суді заплановане судове засідання по даному питанні. Куди ідеш, країно?

Народна Рада