Шістьнадцятирічна дівчина не витерпіла страшних знущань на допитах

(Стаття підготовлена на основі матеріалів архівних кримінальних справ, які зберігаються в Управлінні СБУ Тернопільської області)

Витяг з протоколу допиту 22 грудня 1944 року свідка Червинського Антона Йосипівни, 1893 року народження, українець, жителя села Бутин, завідуючого Бутинським млином. На даний час проживає в містечку Вишнівець.

“Я знаю точно, що Ткачук Федора є зв’язковою УПА. Але з ким вона зустрічається, з яким бандитом я не знаю, тому сказати точно не можу, бо сам не бачив. Але я чув з слів її сестри Ткачук Ксені, що в 1943 році вона зустрічалась декілька раз з якимись бандитом”.

Оперуповноважений Вишнівецького РВ МВД Тернопільської області слідчий Гілєв.

Витяг з протоколу допиту 5 січня 1945 року свідка Мацюк Анатолія Йосиповича, 1927 року народження, українець, житель села Бутин, на даний час працює в містечку Вишнівець.

“Я знаю, що з жителів села Бутин, на даний час має зав’язок з бандитами Ткачук Федора Євдокимівна, 1928 року народження. Вона зв’язкова ОУН. Мама її померла у 1944 році. На даний час проживає з батьками і рідною сестрою Ткачук Ксенею. Я знаю, що вона має зв’язок з бандитами зі слів молодих хлопців з села Бутин, а саме від Ткачука Василя, який часто заходив до її сестри Ксені”.

Оперуповноважений Вишнівецького РВ МВД Тернопільської області слідчий Гілєв.

Протокол затримання Ткачук Федори Євдокимівної, 1928 року народження, жительки села Бутин Вишнівецького району, Тернопільської області. 26 січня 1945 року. Місто Вишнівець. Я, оперуповноважений Вишнівецького РВ МВД Тернопільської області Гілєв при проведені військової операції в селі Бутин Вишнівецького району Тернопільської області в ночі 26 січня 1945 року здійснили затримання громадянки села Бутин Ткачук Федори Євдокимівни, 1928 року народження по справі її батька Ткачука Євдокима Степановича. Ткачук Євдоким Степанович нами підозрюється у проведені ворожої діяльності з бандерівцями, а тому на основі виложених признань затриманого, до вияснення щодо зв’язків з націоналістичною бандою, затримати Ткачук Федору Євдокимівну. Слідчий Гілєв.

Протокол допиту 27 січня 1945 року. Місто Вишнівець. Розпочато 9 00, закінчено 11 00. Я, оперуповноважений Вишнівецького РВ МВД Тернопільської області Гілєв допитав цього числа затриману в житловому будинку при проведені операції при затримані членів націоналістичної банди в ніч 26 січня в селі Бутин, яка проживала в цей час нелегально.

“Я Ткачук Федора Євдокимівна народилася в селі Бутин Вишнівецького району Тернопільської області 13 грудня 1928 року. Проживала з батьком Ткачуком Євдокимом Степановичем, маю рідну сестру Ксеню, 1927 року народження і маму, яка померла у 1944 році. Мій батько працював в селі Бутин заступником голови сільської ради. Я не від кого не ховалась і працювала в дома по сільському господарстві. По вулиці в селі я не ходила, а весь час сиджу в дома. Я боялася щоб військові чоловіки не забрали б мене з собою. Мені зараз 16 років і два місяці. 26 січня 1945 року о 10 годині вечора, коли на дворі було дуже темно і дуже холодно я зайшла до хати і сиділа в темній кімнаті за грубкою, бо півгодини тому прийшла з двору, де дуже змерзла і хотіла погрітися. Моя тьотя Ткачук Ганна готовила вечерю. В цей час до нас в хату зайшли два військових і запитали тьотю хто є в хаті, хто проживає, як тих людей звати, як їх прізвища, чи не проживають в хаті нелегали. Моя тьотя Ганя сказала, що тут живе Ткачук Федора. Я встала і вийшла до них. Вони запитали скільки мені років, з якого я року, на що я відповіла що народилась у 1929 році. Вони сказали мені одягнутися і вийти на вулицю. Я одягнулася, перезулася і вийшла на двір. За мною вийшли два військових і повели мене до школи села Бутин. Мене вели два солдати з зброєю в руках. Коло школи стояла грузова машина, мене посадили на машину з двома озброєними солдатами та повезли до Вишнівця в будинов МВД. Це було 26 січня 1945 року. Там у Вишнівці мене запитали, що я можу розказати про бандерівців в селі Бутин, на що я відповіла, що бандитів не знаю і з ними не зустрічаюся бо до хлопців не ходжу. Я недавно поховала маму. Я не є членом ОУН, а всі молоді хлопці пішли на фронт і в Червоні армії. Тих, хто живе в нелегальному положенні не знаю. Один ще раніше тут був, це Казновецький Панас, але він вже сам пішов до Вишнівця і вже служить в Червоні армії. І ще раз вам кажу, що зв’язковою ОУН, і членом ОУН ніколи не була. До нашої хати бандити ніколи не ходили і я ніколи бандитів не бачила”. Слідчий Гілєв.

Протокол допиту від 27 січня 1945 року. Місто Вишнівецю. Розпочато 20 30 год. Закінчено 24 00 год. “Я Ткачук Федора ще раз вам кажу, що членом ОУН і зв’язковою УПА ніколи не була, і ніколи нікому записок не носила, тим більше бандитам. Я вже вам багато раз повторюю, що я не член ОУН і з бандитами не маю ніяких зв’язків. Мені ніхто і ніколи не присвоювали кличок. У нас в селі бандитів не було і не має. А всі молоді хлопці пішли служити в Червону армію. Для мене невідомо, хто має в селі зв’язок з бандитами і хто має клички”. Слідчий Гілєв.

Протокол допиту від 30 січня 1945 року. Початок 19 30, закінчено 24 00 год. “Я з бандитами зв’язку не мала і це можуть підтвердити Цимбалюк Юстя, Цимбровський Степан, Коваль Ольга. Я ще раз пояснюю вам, що ніяких посад в ОУН я не займала і бандинам ніколи не помагала” Після погроз, побиття і тортур Ткачук Федору знову допитували і вона змушена була підписати ці протоколи:

“ Так я працювала зв’язковою в ОУН по Бутині. Зв’язковою я почала робити, коли мала дванадцять років, у жовтні 1941 році викликали мене в школу і сказали мені що я член ОУН і кличка моя “Чапля”, тобто псевдо. Мені тоді сказали що я буду розносити записки. Ці записки я носила Поцеєву Олександру. Він у 1944 році був витий в селі Мишківці. Я також носила записки Казновецькому Григорію, псевдо “Моргун”. На даний час він служить в Червоній армії. Поцаїв Олександр був підрайоновим і мав зв’язок з директором Бутинської школи Тибольчуком Хомою, псевдо “Шимко” та його дочкою Галиною. На даний час Галина переховується, де саме я не знаю. У неї псевдо “Барвінок” і вона завідує повстанською аптекою. У неї є багато медикаментів. Аптека знаходиться в селі Бутин на квартирі Тимчука Фоми, батька Галини. Тимчук Фома займав в ОУН високу посаду. У нього на квартирі постійно збиралися всі бандерівці і приносили зброю. Він мав кличку “Чорний”. Комендантом СБ ОУН в селі Бутин був Беркета Петро, який мав кличку “Шпак”. У нього був помічник Ткачук Павло, кличка “Зарічний”. Всі вони на теперішній час призвані до Червоної армії. Ще мені відомо, що Шило Олександр навчав в селі Бутин місцевих молодих хлопців військової справи. Він також у літку 1944 року був призваний у Вишнівецький райвоєнкомат і тепер перебуває в Червоній армії. Ще мені відомо що в ОУН був Сельський Олександр Гількович”. Слідчий Гілєв.

Протокол допиту 6 лютого 1945 року місто Вишнівець Розпочато 19 05, закінчено 24 00 год. “ Я знаю, що Тибольчук Євген була членом ОУН, і мав псевдо “Грабчак”. Тибольчук Фома працював завідуючим школи в селі Бутин. Він був членом націоналістичної партії і агітував жителів села Бутин до вступу в ОУН. З місцевими бандерівцями співпрацювала і Беркета Анастасія, псевдо якої я не знаю, мені одного разу так сказав Сельський Олександр. В селі Бутин з бандерівцями співпрацював Сельський Альша Гількович, який народився 1927 року. На даний час він призваний до Червоної армії”.

Постанова про передачу слідства 15 лютого 1945 року місто Вишнівець.

Постановив справу про Ткачук Федору Євдокимівну передати для дальшого ведення слідства в Кременецьку слідчу групу НКГБ Тернопільської області.

Оперуповноважений Вишнівецького РВ МВД Тернопільської області Гілєв

Протокол допиту Ткачук Федори Євдокимівни 18 березня 1945 року. Допит розпочався 9 00, закінчився 10 40 год. Допитував слідчий Кременецького РВ НКГБ Меленовський.

“ Мені відомо слідуючі члени організації українських націоналістів: Казновецький Григорій Іванович 1919 року народження, член ОУН з 1942 року, псевдо “Моргун” станичний, Беркета Петро 1923 року народження, псевдо “Шпак”, тепер в Червоній армії, Ткачук Павло Олександрович народився 1915 року народження, псевдо “Зарічний”, тепер в Червоній армії, Тибольчук Євген Фомич 1927 року народження, псевдо “Грабчак”.

(мовою оригіналу)

Акт. Числа 8 апреля 1945 года. Город Кременец. Мы ниже подписавшиеся: врач Врандвайн, начальник внутреней тюрмы Кременецкого ГО НКГБ и дижурный надзиратель В/Т младший лейтенант Маханов составили акт о том, что сего числа в камере тюрмы Кременецкого ГО НКГБ з/к Ткачук Федора Евдокимовна 1928 года рождения в следствии заболевания туберкулезом легких умерла, в чем и составили акт.

Ось і закінчилось життя молодої шістьнадцяторічної українки, дівчини з села Бутин. Не витерпіла страшних мук на допитах, не витерпіла садистського знущання над собою і відійшла у небуття. І по сьогодні ніхто на її могилу не положив квітів, бо і могили немає.

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ