Штаб-криївка СБ ОУН в селі Бодаки, що на Вишнівеччині, активно діяла три роки. Частина дев’ята

Матеріали підготував на основі  матеріалів архівних кримінальних справ, які зберігаються в Управлінні СБУ Тернопільської області 

ЮРІЙ БОЙЧУК псевдо «Зірка», згідно його вказівки станичному СБ ОУН села Бодаки, Дячини Тимофія «Сніп», у листопаді 1943 року була викопана криївка на господарстві Вознюка Тимофія. «Зірка» кожного місяці по  три – чотири рази перебував у цій  штабі – криївці.

«Згідно інструкції від 14 серпня 1943 року від надрайонованого СБ ОУН, я “Зірка”, Юрій Бойчук, 16 листопада того ж року, заснував Вишнівецьку районову групу СБ №11 до яких входили:

“Дорошенко” –  Чимирис Іван Тимофійович, народився в селі Бодаки 06 березня 1896 року. Член ОУН з 1938 року. В УПА поступив у травні 1943 року в сотню “Чіпа”. З 16 листопада керівник слідчого відділу СБ ОУН у Вишнівецькому районі. У цьому відділі мав четверо слідчих. Помер у 1958 році.

“Сокира” – Горбатюк Петро Іванович народився в селі Малий Раковець 14 серпня 1923 року. Член ОУН і УПА з червня 1943 року. З 16 листопада  слідчий відділу СБ ОУН у Вишнівецькому районі. Вбитий екаведистами під час облави в селі Діброва 08 грудня 1944 року.

“Кучерявий” –  Шандрук Володимир Павлович народився в селі Бодаки 18 січня 1923 року. Член ОУН і УПА з червня 1943 року. З 16 листопада  слідчий відділу СБ ОУН у Вишнівецькому районі. Вбитий екаведистами під час облави в селі Снігорівка 15 квітня  1945 року.

“Гак” –  Базан Іван Климович народився в селі Гнидава  26 кітня 1923 року. Член ОУН і УПА з червня 1943 року. З 16 листопада  слідчий відділу СБ ОУН у Вишнівецькому районі. Доля невідома.

“Чапай” –  Борейко Володимир Іванович народився в селі Федьківці 12 вересня 1922 року. Член ОУН і УПА з червня 1943 року. З 16 листопада  слідчий відділу СБ ОУН у Вишнівецькому районі. Вбитий екаведистами під час облави в селі Федьківці  05 лютого 1946 року.

Була створена група розвітки СБ ОУН №11 до складу якої були призначенні:

Керівник групи розвітки “Недобитий” Гривас Дмитро Самійлович народився  26 липня 1916 року в селі Малий Кунинець, В ОУН поступив в 1937 році. В УПА з травня 1943 року. З 16 листопада у  відділі розвітки керівником СБ ОУН у Вишнівецькому районі. Вбитий екаведистами під час облави в селі Кунинець    18 березня 1944 року.

“Саша” –  Бойчук Олександр Петрович  народився 18 травня 1926 року в селі Бережці Кременецького району. Член ОУН, вояка УПА з травня 1943 року. Загинув коло села Чайчинці 29 травня 1945 року попавши в облаву енкаведе.

“Журавель” – Безушко Микола Гнатович народився 17 серпня 1918 року в селі Колодно. Член ОУН з 1938 року, член УПА з травня 1943 року в сотні “Чіпа”. Вбитий у Зборівському районі в селі Панасівка 8 липня 1944 року.

“Буланний” –  Мавдюк Дмитро Олексійович народився 28 березня  1920 року в селі Олишківці. Член ОУН з 1938 року, член УПА з травня 1943 року в сотні “Чіпа”. Вбитий під час перестрілки з військовими винищувального батальону в Раковецькому лісі 18 вересня 1944 року.

“Богдан” – Олійник  Андрій Олексійович народився 16 травня 1922 року в селі Мухавець. Член ОУН з 1941 року, член УПА з травня 1943 року. Вбитий під час облави енкаведистів в селі Федьківці 05 лютого 1945 році.

Був створений відділ жандармерії СБ ОУН №11 до складу якої були призначені:

Командир відділу жандармерії “Муха” – Володимирський Фотій Миколаєвич народився 23 червня 1924 року в  Вишнівці. Член ОУН і УПА з квітня в сотні “Чіпа”. У липні 1944 року перебував у  сотні “Наливайка”. Воював на Холмщині захищаючи українців від злочинів Армії Крайової. Заарештований 19 березня 1945 року. Засуджений 10 січня 1946 року на десять років позбавлення волі. З 1978 року проживав в Івано-Франківській області.

“Байда” –  Данилюк Іван Федорович народився 26 вересня 1924 року в селі Коханівка. Член ОУН  і УПА з травня 1943 року. 18 жовтня 1944 року був поранений у селі Чайчинці і відправлений у РВ НКДБ в Вишнівець. Через три дні йому вдалося втекти з під варти і перебрався на Захід Європи. Потім емігрував у США.

“Борець” – Ніколюк Іван Прокопович народився  24 липня 1914 року в селі Великий Раковець, проживав в селі Діброва. Член ОУН з 1936 року в УПА з травня 1943 року. Загинув коло села Діброви під час  облави енкаведистів, спочатку був поранений а потім застрелився.

“Троян” – Білик Федір Степанович народився в селі Діброва 28 лютого 1921 року. Член ОУН з 1939 року, в УПА з травня 1943 року. Загинув в травні 1946 року під час облави енкаведистів у селі Старий Олексенець.

“Меркур” – Степанюк Демян Микитович  народився в селі Решнівка 9 травня 1921 року. Член ОУН з 1939 року, в УПА з травня 1943 року в сотні “Чіпа”. Загинув коло Раковецького лісу під час облави енкаведистів 19 квітня 1944 року.

“Бук” –  Олійник Юрій народився  14 березня 1915 році в селі Шимківцях.Член ОУН з 1939 року, в УПА з травня 1943 року в сотні “Чіпа”. Загинув  15 жовтня 1944 року в селі Шимківці під час облави екаведистів.

Був створений відділ звязку з інформаторами СБ ОУН №11 до складу якої були призначені:

Командиром відділу звязку з інформаторами був “Орлик”  – Янюк Степан Васильович, народився  4 березня 1917 році в селі Колодно. Навчався у Вишнівецькій ремісничій школі, володів польською та німецькою мовами.  Працював у гміні села Заруддя. Призваний до лав радянської армії у вересні 1940 році. Потрапив у німецький полон. Перебував у концтаборі у Польщі. У вересні 1942 року втік додому.  Член ОУН з 1938 року, в УПА з травня 1943 року в сотні “Чіпа”. Загинув 3 квітня 1944 року на Великдень на хуторі біля Шимковецького лісу під час облави екаведистів.   Похований у родинному селі.

“Ігор” – Мельничук Захар Захарович народився у селі Старий Вишнівець 12 травня 1911 року. Член ОУН з 1937 року. В УПА з травня 1943 року. Загинув у схроні в селі Федьківці 20 серпня 1944 року від гранати кинутої військовим з винищувального батальону.

“Явір” – Киричок Василь Максимович народився в селі Олишківці 23 жовтня 1925 року. Член ОУН, вояка УПА з травня 1943 року. Сотня “Чіпа”.  Загинув 20 червня 1944 року під час облави енкаведистів відстрілюючись від ворога і останню кулю випустив в себе, щоб не здатися живим ворогам.

“Корок” – Галенда Василь Семенович народився в селі Заруддя  28 березня 1924 року. Член ОУН, вояка УПА з травня 1943 року. Сотня “Чіпа”.  Загинув 16 липня 1945 року під час облави енкаведистів у Раковецькому лісі. Вбитого Василя енкаведисти привезли у Вишнівць і у ночі мертве тіло закопали коло польського кладовища.

“Юрко” – Казмірчук Антін  Фомич народився в селі Коханівка у 1924 році. Член Юнацької ОУН. Вояка УПА з травня 1943 року. Заарештований під час сутички з екаведистами РВ Вишнівця 03 травня 1945 року. Засуджений 28 липня 1945 року ВТ військ НКВС у Тернопільській області на 10 років ВТТ із конфіскацією майна. Покарання відбував у місті Воркута (Росія). Помер 11 серпня 1995 року.

Під моїм керівництвом на цей період в СБ №11 було 34 станичних СБ. Загальна кількіть в СБ ОУН №11 було на цей час 186 людей. Всі документи, а саме звіти СБ, я відправляв надрайоновому СБ “Палію” який мав двох заступників, “Кайдаш” і “Смок”. На цей час  Вишнівецький районний відділ ОУН мав шифрований код №21.

Районованим ОУН Вишнівеччини був “Кобець”. “Савич”, “Карпенко”, “Булава”  – Левенецю Юхим народився 4 травня 1920 року в селі Федьківці. В ОУН з 1938 року. Навчався у Вишнівецькій рільничій школі. Попав в засаду  винищувального батальону на Лановеччині  13 серпня 1946 року, протягом двох годин відстрілювався  і був закиданий гранатими. Місце поховання невідоме.

Районовий комендант ОУН №21 по господарській частині “Клепка”, “Залізняк”- Маліголовка Федір Манвійович народився в селі Старий Вишнівець 7 березня 1921 року. Навчався у Вишнівецькій сільскогосподарській школі. Член ОУН з 1941 року. Вояка УПА з травня 1943 року, сотня “Чіпа”. Загинув 13 січня 1947 року коло села Лози, недалеко річки Горинь попавши на засаду солдатів  Вишнівецького винищувального батальону.

Заступник районованого  коменданта ОУН №21 по господарській частині “Спокійний” – Денисюк  Григорій  Макарович народився 1920 році в селі Коханівка.

За заготовку продуктів харчування у Вишнівецькому районі  відповідав “Літо” – Дячина Іван Томович народився в селі Бодаки 27 вересня 1920 року. Поступив в ОУН і в УПА в червня 1943 року. Загинув 26 лютого 1945 року коло село Манево попавши на засаду винищувального батальону і мертвим був доставлений у Вишнівець. Закопаний коло польського кладовища у Вишнівці.

За постачання зброї та боєприпасів для вояків УПА на Вишнівеччині відповідав  “Грім” – Зубак Варфоломій Іванович народився 18 квітня 1920 року на хуторі Підлісний коло села Решнівки. Член ОУН з 1939 року, вояка УПА  з квітня 1943 року в сотні “Чіпа”. 02 червня 1944 року попав з групою бійців УПА в засаду і був поранений. Без свідомості енкаведисти спочатку доставили у Вишнівець, а потім підлікувавши відправили в Кременець, а дальше в Дубненську тюрму. Засуджений 08 липня 1944 року ВТ військ НКВС у Тернопільській області на 15 років каторжних робіт. Помер у тюрмі 10 жовтня 1945 року.

За розбудову схронів на території Вишнівеччини відповідав  “Чесний”, “Вірний ”  – Росічкий Данило Пилипович  народився 6 жовтня 1912 року в селі Малий Кунинець . Член ОУН з 1937 року в УПА з квітня 1943 року. Неодноразово був поранений під час боїв з німцями та енкаведистами. Загинув 25 липня 1950 року, поранений застрелився,  коло села Малий Олексенець Почаївського району. Мертвим доставлений енкаведистами до Почаєва, а потім десь закопали у невідомому місці.

Мобілізаційним відділом ОУН – УПА на Вишнівеччині відповідав “Сагайдачний” – Стьопа Степан Іванович народився 8 січня 1921 року в селі Коханівка. Член ОУН з 1941 року. В УПА з травня 1943 року. Загинув між селами Чайчинці та Снігурівка Лановецького району 20 травня 1945 року під час перестрілки з енкаведистами. Похований в селі Гнидава.

Відділом пропоганди ОУН на Вишнівеччині керував “Оса” – Ящук Михайло народився 1911 року. Загинув 24 травня 1946 року коло села Малий Раковець під час бою з енкаведистами. Тіло забрали до Вишнівця та виставили коло костела. Потім закопали на старому кладовищі села Загороддя.

Виступ коменданта районованого СБ ОУН Вишнівеччини «Зірки»  перед людьми 18 листопада 1943 року в селі Гнидава Вишнівецького району.

“Дуже важливою ділянкою в революційній діяльності є Служба Безпеки ОУН. Від моральної сили цієї референтури залежить сила цієї організації. З причин, що деякі теренові проповідники на селах Вишнівеччини неодоціннювали існування цієї галузі в ОУН, не розбудували її на твердій основі, не підшукали собі чесних і ідейних людей, які б  поставили роботу цієї рефорентури на висоту її завдань. Тому на деяких перетинах були час від часу деякі непорузуміння або невідповідність та компроментуючі питання зі сторони самих членів цієї референтури. Коли ми хочемо боротися з такою сильною і вишколеною поліцейською машиною, як НКДБ, мусимо створити такий самий апарат із своєї сторони. Я, як  районний референт СБ ОУН  мушу під фаховим оглядом дорівнювати районному референтові Вишнівецького НКДБ. Тому в нашому Вишнівецькому терені треба приступити до зміцнення апарату СБ ОУН  і  ми сьогодні тут у вас з цією важливою справою. І ви повинні виділити з вашої місцевості найкращих найздібніших людей, які свідомо розуміли що мають робити і яку роль повинні відігрівати у цій боротьбі за нашу волю і незалежність. Але відповідальність буде нести станичний СБ ОУН у вашому селі. У нього повинно бути чотири чоловіки, якими він керуватиме. Два з них відповідальні за розвідку, третій за інформаційну сітку, четвертий це жандарм СБ села. З кожним, хто буде поставлений у вашому селі на цю важку і відповідальну роботу станичного СБ ОУН, повинен сам підібрати цих четверо місцевих патріотів, поговорити з кожним, пояснити  їм завдання і роль, а потім контролювати його поведінку та його дії і буде сам потім відповідати за загальну діяльність його підопічних. Кожен езбіст вашого села повинен інформувати свого станичного СБ про свою виконану роботу. Станичний СБ повинен інформувати мене постійно про енкаведиські дії у вашому селі та про виявлених донощиків. Станичний має бути присутній під час зізнання заарештованого. Саме головне, це дотримуватися процедури проведення допиту. Члени СБ повинні бути найчеснішими, найбільш ідейними і морально сильними. Вони повинні всі добросовісно працювати для революції і загального добра України.

Слава Україні!

Слава Героям!”

Продовження буде.

ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ