Конституційна кравчуківка: мечем по самоврядуванню!

Не скажу, що ми чогось доброго чекали від Концепції внесення змін до Конституції України від так званої конституційної асамблеї на чолі з паном Кравчуком, але проект у редакції від 21.06.2013 року вразив своїм цинізмом і недемократичністю.

Склалось враження, що його писали люди, що постійно спостерігали збоку за подіями в Україні і не брали безпосередньої участі у фактичному державному перевороті, адже жодного дня жодної миті з моменту прийняття Конституції України вона не була виконана. Коли внаслідок цього мільйони українців були в прямому сенсі цього слова позбавлені і права брати участь в реальному управлінні державою, і, як наслідок, були позбавлені свого  майна. Люди, які це зробили і були безпосередніми учасниками цього процесу, точніше сказати виконавцями, сьогодні підсовують українцям своє чергове творіння: узаконення крадіжки з повним вилученням права у громадян на її усунення.

Хто вам винен, панове, що за стільки років ви не привели існуючий адміністративно-територіальний устрій у відповідність із конституційною моделлю? І чи відомо вам, що у цей спосіб ви вчинили цілий ряд кримінальних злочинів?!

Замість виконання Конституції, ви сьогодні скаржитесь, що вами ж створений дисбаланс повноважень і прав унеможливлює чітке розмежування компетенції між органами місцевого самоврядування та місцевими органами державної влади, призводить до дублювання їх повноважень, ускладнює земельні та бюджетно-фінансові відносини, розмежування об’єктів комунальної власності, призводить до неточного, а в деяких випадках і до відсутності визначення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць.  Ви ж самі порушуєте повсюдно законодавство і Конституцію в тому числі, бо вилучили з усіх перерахованих вище відносин територіальну громаду — власника.  З особливою приємністю читаємо про переживання органів державної влади за майно громади, що і близько не мають до нього ніякого відношення за Конституцією, та представницьких органів, що мають повноваження лише управляти, але чомусь роздають останні 20 років майно наліво і направо, переважно кумам та родичам.

Отож, взялися усі ці активісти до формування нової правової основи територіальної організації публічної влади.

Закривши очі на наявні правові підстави і обсяги конституційних прав вирішили передбачити …  поширення юрисдикції територіальних громад, об’єднань територіальних громад на територію, що включає землі населених пунктів, а також прилеглі до них землі, необхідні для розвитку відповідних населених пунктів. Але ж зараз так і є. Ті ж територіальні громади є власником всього майна, землі, лісу, надр в межах адміністративно — територіальних одиниць. А ви шановні через РДА та держагенства намагаєтеся у них ці активи забрати і передати своїм спонсорам виборчих кампаній. Чи ви, можливо, когось іншого іменуєте територіальною громадою? Про це згодом.

А тепер по суті написаного у концепції. У проекті концепції територіальна громада — не жителі адміністративно — територіальної одиниці (села, селища, міста, району), об’єднані спільною власністю, а нова адміністративно-територіальної одиниця – громада.  Отож, і громаду вони нам залишають, але це вже не громада — власник. Це сама назва. І створюватись така нова (!) громада має  в порядку, визначеному законом, якого ще немає, у відповідності із встановленими кимось, а не самими жителями, стандартами.

Тим ж законом визначаються критерії (фінансово-економічні, демографічні, географічні, тощо) створення громад. По суті ми маємо справу з руйнуванням  взагалі існуючої сільської та селищної мережі України.

Як мізерна компенсація – встановлення вимоги щодо урахування думки територіальної громади, об’єднання територіальних громад під час вирішення питань формування або зміни території юрисдикції територіальної громади, об’єднання територіальних громад, утворення, реорганізації або ліквідації населеного пункту. Дуже “гарно”: замість владних функцій громадські слухання!

І все це, на думку авторів, тому, що модель місцевого самоврядування перехідного періоду значною мірою вичерпала свої функціональні можливості. Це при тому, що Конституція України в розділі місцевого самоврядування не була виконана жодного дня. Більше того, автори чомусь вирішили, що зазначена у Конституції модель громадянин — громада — держава була всього лиш моделлю перехідного періоду, а не тисячолітньою традицією українського народу.

І тому автори без самих жителів, тобто реальної громади, яка навіть не згадується, вирішили вибудувати такий собі особливий механізм взаємодії та контролю одного за одним між органами державної влади і місцевого самоврядування. Про всяк випадок зазначимо, що і ті, і інші без громад за чинною Конституцією існувати легітимно не можуть.

От викинули територіальну громаду — власника як базовий рівень місцевого самоврядування, і одразу у них з’явилися внутрішньо-системні зв’язки, яких раніше вони чомусь у самій конституційній не виконаній на практиці моделі зовсім не бачили.

Тому й метою їх моделі є  “створення ефективної системи місцевого самоврядування на основі найповнішого використання потенціалу, збалансування і вирівнювання регіонального розвитку громад — адміністративно — територіальних одиниць”, але чомусь автори забули написати: на чию користь? Хто виграє від такої моделі? Бо явно не громади в їх теперішньому конституційному значенні, яких у цій концепції як суб’єктів дії взагалі немає.

Як наслідок, тепер автори концепції говорять не про конституційне право територіальних громад, а про право членів територіальних громад на участь (!) у здійсненні місцевого самоврядування. Це щось на кшталт участі у самих змаганнях, знаючи наперед, що на розподіл місць та медалей ти не впливатимеш..

Стверджується, що така реформа створить спроможність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснювати регулювання і управління суспільними справами місцевого значення в межах, визначених Конституцією і законами України. А де візьметься ця спроможність, якщо ви викрадаєте майно у громад — реальних власників і скористатись своїм майном як власник територіальна громада більше не зможе? Спустите кошти з державного бюджету так, як ви це робите сьогодні та ще й заблокуєте за найпершої потреби рахунки представницького органу громади у казначействі?! Чи може будете сприяти розвитку малого та середнього бізнесу на локальному рівні так, як ви це “успішно” робите сьогодні?!

І вже зовсім переведення стрілок в бік представницького органу: визначення ролі органів місцевого самоврядування як суб’єктів, відповідальних за вироблення й реалізацію місцевої політики, програм місцевого розвитку, закріплення головних повноважень цих органів. А де ж громади, яким у діючій Конституції це право гарантовано сьогодні зокрема за рахунок виконання безпосередньо?

Далі йде мова про закріплення положення про те, що територіальні громади приймають статути у порядку, визначеному законом. – Тобто як? Ми щойно прочитали, що громади — це адміністративно — територіальні одиниці. Хто буде приймати ці статути?

Наступним летить камінь в город  всіх рівнів місцевого самоврядування:  нам має бути забезпечено гарантування проведення консультацій з органами місцевого самоврядування під час прийняття органами державної влади рішень, які безпосередньо стосуються питань, віднесених до відання місцевого самоврядування. А за чинною Конституцією місцеві питання і їх вирішення є прерогативою територіальних громад та їх представницьких органів. У представницьких органів є свій контролер — територіальна громада. Її просто потрібно було створити у відповідності з чинним законодавством, так, як це вже зроблено загальними зборами або (чи) зборами представників в 30 адміністративно — територіальних одиницях України. Так хитро фактично повна владна вертикаль в Україні ще не просовувалася.

Далі нам гарантують, що  добровільне об’єднання територіальних громад може утворюватися в порядку, визначеному законом, з урахуванням думки територіальних громад. Знову замість владних повноважень приймати самі рішення нам гарантують врахувати нашу думку.

Як логічне продовження: пряме поширення досвіду міста Києва від авторів концепції. Встановлення на конституційному рівні повноваження міських рад вирішувати питання не лише організації управління районами у місті, але й утворення, реорганізації та ліквідації таких районів. Прямою мовою це називається знищення місцевого самоврядування.

Далі читаємо про те, що районні, обласні ради вирішують відповідно до закону питання щодо використання природних ресурсів місцевого значення, що перебувають у комунальній власності територіальних спільнот.  Вже мова йде не про власність громад, а про міфічні спільноти, які взагалі  неописані у концепції.

Не дивно, що захотіли доповнити статтю 140 Конституції України положенням про те, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, безпосередньо, через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через органи самоорганізації населення. Тобто законом передбачається встановити якусь третю форму здійснення самоврядування, що не є ні безпосереднім волевиявленням, ні через свій представницький орган. Логічно, бо територіальна громада якою вона є за концепцією не матиме свого власного створеного нею представницького органу і не матиме можливості виконати статті Конституції безпосередньо.

Вже з відомої, спущеної з адміністрації президента, адмінреформи залучені тези про виключення  підзвітності і підконтрольності місцевих державних адміністрацій районним і обласним радам, а також права останніх висловити недовіру голові місцевої державної адміністрації.

У цій ситуації лише від самих територіальних громад України залежить, чи вони мовчки і без опору віддадуть свої права, свою власність, долю своїх дітей у руки вітчизняних махінаторів у сфері законодавства, чи озброєні чинною Конституцією  відвоюють своє право жити вільно на власній вільній землі.

Чергову кравчуківку народу України презентовано …

 

Ігор Гурняк, голова Асамблеї ГО МСБУ

 

 

Коментарі вимкнені.