Чим важчий випадок, тим більше він наш, – дев’ятий рік Сергій Гаріян ставить на ноги українських бійців

“Я відчуваю себе на своєму місці”. Дев’ятий рік тернопільський ортопед Сергій Гаріян ставить на ноги українських бійців. Лікар робить по 30 операцій в день. Чоловік каже, так наближає перемогу. Ортопед розповів Суспільному, як пристосувався до роботи в такому ритмі.

Лікар-ортопед Сергій Гаріян оперує бійців з 2014 року. Чоловік говорить, з початком повномасштабної війни навантаження на лікарню зросло вдвічі – клініка почала приймати бійців і цивільних, яких привозять евакуаційними потягами.

Перших військових пацієнтів ми отримали 24 квітня. З 2014 року ми працюємо з важкими травмами, просто кількість їх була значно меншою. Операцій, яких ми виконували раніше 1 в місяць, то зараз робимо десятки в тиждень. Основні травми – це важкі пошкодження кінцівок, з великими дефектами як м’яких тканин, так і кісткової тканини“.

Сергій Гаріян. Фото: Суспільне Тернопіль

З усіх пацієнтів, яких оперують, 70% – це військові, а 30% – цивільні.

Ми беремося за випадки, які треба важко і довго лікувати. Чим важчий випадок, то тим більше він наш“.

За 9 років війни, каже ортопед, характер травм, з якими працюють, змінився.

На сто вибухово-мінних поранень, в нас можуть бути лише два поранення з вогнепальної зброї, що свідчить про більш дистанційну війну. Тобто, менше контактних боїв, а більше працює артилерія. Такі пошкодження дуже важкі, бо мають велику площу ураження і велику кінетику ураження. Як правило, це важкі рани, вони завжди забруднені, які прогностично набагато важче ведуться. Тоді, коли ми з вогнепальними пораненнями питання можемо вирішити в короткий термін – до тижня, то з деякими мінно-вибуховими ранами доводиться працювати дуже довго“.

Зараз Сергій Гаріян проводить по 30 операцій в день. Часу на відпочинок, каже, практично немає.

Втомлюються пацієнти, втомлюються лікарі. В такому режимі роботи всі лікарі мають великий ризик потрапити в групу професійного вигорання, але є мета і віра в якнайшвидшу перемогу, тому всім вдається“.

З початку повномасштабної війни у відділенні зробили майже три з половиною тисячі операцій. В середньому це 100 оперативних втручань щотижня. У січні цього року лікарі прооперували 400 людей.

Ми всі любимо свою роботу. Ми розуміємо, що ми робимо, якщо ми в тилу, то ми маємо робити свою роботу надзвичайно якісно для того, щоб швидко повертати до нормального життя тих пацієнтів-військових, які постраждали від війни. У мене зіркова команда лікарів молодих, освічених, вмотивованих, фізично сильних, які бажають, хочуть і можуть працювати – це дуже важливо“.

За час російсько-української війни навчилися працювати з травмами, з якими раніше не стикалися.

Наші закордонні колеги говорять, що ми отримали найрідкісніший досвід, було б добре, якби ми його не мали, звичайно. Але враховуючи ту кількість поранених, яка все одно є, гріх не скористатися, не вчитися, не робити роботу і не аналізувати її. Адже, що таке досвід? Це аналіз своєї роботи“.

Сергій Гаріян – заслужений лікар України. У серпні минулого року отримав “Орден Святого Пантелеймона”, який лікарі називають “медичним оскаром”. Проте, говорить, найціннішими є подяки від бійців, яких зміг поставити на ноги.
 

Це не державна нагорода, але це хлопці, яких я лікував з ДУКу, тоді це був “Правий Сектор”, я їх лікував і вони п’ятеро прийшли на День медика строєм сюди, віддали честь, привітали, подарували мені медаль – вона мені дуже цінна. Це на початку війни було – 2014-2015 роки. І вони прийшли сюди своїми ногами – це було приємно“.

 
“Орден Святого Пантелеймона”. “Орден Святого Пантелеймона”

Також у кабінеті лікар зберігає прапор. Його передали захисники Донецького аеропорту. Бійці 3 полку спецпідрозділу подарували прапор зі своїми особистими підписами, це саме ті речі, які пам’ятаєш. Є від 140 полку центру спецоперацій подяки, є від морської піхоти, багато є. Це найдорожчі подарунки“.

 

Сергію Гаріяну – 45 років, 24 з них працює лікарем-ортопедом. Зараз чоловік завідує відділенням ортопедії і травматології в Тернопільській обласній лікарні.

Я відчуваю себе на своєму місці, я відчуваю себе потрібним, реалізованим і повторюся, що бувши тут в тилу. Нічого важкого немає в тому, щоб робити свою улюблену роботу в такий важкий для країни час і робити її багато“.

Прапор підписаний бійцями. Фото: Суспільне Тернопіль

 

Коментарі вимкнені.