Тернопільський чиновник залишив людину вмирати на узбіччі, стверджують тернополяни
Вчинив аварію, пораненого залишив помирати, а сам поїхав ховати автомобіль. Згодом знайшов людину, на яку “повісив” зіткнення та смерть. Усе це, як переконують рідні загиблого та свідок, на совісті колишнього високопосадовця, якого досі “відмазують”
Йдеться про аварію, яка трапилася ще наприкінці 2008 р. У ній загинув заступник начальника метрологічного відділу ДП “Тернопільстандартметрологія” Микола Омельян. Однак нікого не засудили досі, а кримінальну справу то закривають, то поновлюють. Дружина загиблого — не єдина, хто називає пана Тешнера винуватцем аварії. Окрім свідка, який також вказує на колишнього начальника, про аварію у 2009 р. писало одне з тернопільських видань (копія публікації є в редакції — прим. ред.). У статті було вказано, що за кермом був Микола Тешнер.
“Підказували, як розслідувати”
Зважаючи на високу посаду Миколи Тешнера на момент аварії та суспільний інтерес до інциденту, ми вирішили поцікавитися, що ж трапилося 29 грудня 2008 р.
– Вину на себе взяв інший, непричетний до цього чоловік. Є докази, але міліція не хоче їх бачити, – каже Дарія Омельян. – Є не один свідок того, що за кермом був Тешнер. Проте вони лише в 2011 році написали заяви в Генпрокуратуру. Навіть підставний водій уже намагався зізнатися, що не сидів за кермом. Не знаю, може, перестали боятися Тешнера. Може, совість замучила. А може, просто злякалися, що в самих будуть проблеми, бо все почало спливати.
Та навіть у 2011 році, коли з’явилися нові свідчення, ситуація не змінилася.
– Як розслідувати – підказували, – каже дружина загиблого. – Смішно, бо навіть на очній ставці водій, який узяв вину на себе, не зміг описати, як виглядав мій чоловік, не знав, як його звали. Врешті-решт справу закрили в липні 2009 року. Прокуратура у 2011 році її поновила, бо надійшли заяви від свідків. Та й народні депутати подавали в прокуратуру запити. Але у вересні 2011-го слідчий з обласної міліції знову закрив справу. Підозрюю, що правоохоронці, які вже отримали своє, покриватимуть того, хто скоїв аварію та залишив людину помирати на узбіччі.
Рідні загиблого надали журналістам дві постанови про закриття кримінальної справи від 2009 та 2011 р., письмові свідчення людини, яка фігурує як водій, та пасажира автомобіля, який був в авто під час зіткнення.
“Зателефоную людям…”
Володимир С., який фігурує як водій, у своїй заяві пише, що до роботи приступив 12 січня 2009 р., хоча аварія трапилась 29 грудня 2008-го. До автівки, яка втрапила в аварію, причетний лише на папері. У заяві чоловік стверджує, що його попросили оформити на себе розбите авто, аби залагодити питання страхових виплат. Також пояснює, що фізично не міг бути на місці аварії, оскільки перебував у Росії і лише 30 грудня повернувся в Україну. До речі, факт відсутності збігу дати аварії з датою приїзду водія з-за кордону вивчав слідчий міліції. Він встановив, що водій в Україну приїхав 27 грудня, а не 30-го. Проте, вочевидь, не поцікавився, коли Володимира С. офіційно прийняли на роботу.
А прийняли його, згідно із наказом, копія якого є в редакції, 25 грудня, на основі підписаних ним 24 числа заяви та штатного розпису. Тобто водій писав та відносив заяву у відділ кадрів, а також розписувався в документах тоді, коли насправді був у Росії. Ми перепитали у пана Володимира, з яким нам вдалося зв’язатися, чи підтверджує він свої свідчення, написані у заяві, та чому лише у 2011 році написав у прокуратуру.
– А родина вже звернулась, так? – розгублено відповів Володимир С. – Зараз я… зателефоную людям, бо я не знав… Там у справі все написано, і я зараз не буду говорити всяких дурниць. Я не можу говорити…
“Бачиш, усі живі!”
Заперечує вину водія, Володимира С., і пасажир авто, який залишився живим після аварії, – Петро Д. Він стверджує, що за кермом перебував керівник “Тернопільстандартметрології” Микола Тешнер. До того ж, коли він в’їхав у вантажівку, був нетверезим, адже пив горілку та коняк у кількох різних закладах разом із колегами із сусідньої області. Із керівником зустрічали гостей і Микола Омелян, і сам Петро Д.
Чи перевіряв слідчий цю інформацію — невідомо, бо у постановах про це — жодної згадки. Пан Петро у своїй заяві до Генпрокуратури докладно описав той трагічний день. Також попросив у правоохоронців захистити себе та свою родину від Миколи Тешнера, який, як стверджує у заяві: “погрожував фізичним знищенням”.
Зупинімося лише на описі аварії та подіях, що сталися після неї. “Була приблизно 19 година. Тешнер М. розмовляв і викрикував по телефону. Омельян М. куняв на передньому сидінні. За заправкою “Білого замку” я побачив чотири габаритних вогні грузового автомобіля. Я крикнув: “Шеф, що ви робите?! Попереду автомобіль! Сам встиг лягти на заднє сидіння. Тешнер М., будучи п’яним, однією рукою повернув руль вліво, але швидкість 80-90 км/год не дозволила здійснити маневр. Автомобіль врізався в вантажівку. Від удару я на деякий час втратив свідомість. Опритомнів від того, що Тешнер М. трусив мене та кричав, чи всі живі… Омельян М. стогнав, відкинувшись на спинку перекошеного сидіння. З великим зусиллям я відчинив дверцята і вийшов з машини. Буквально вирвавши передні дверцята, допоміг вийти Омельяну М. Підбіг водій вантажівки. Тешнер М. крикнув йому: “Бачиш, усі живі!”, дав гроші (скільки – я в темряві не бачив) і гукнув забиратися геть. Вантажівка поїхала. Тешнер М., не спитавши про стан нашого здоров’я вигукнув: “Зйо…те звідси, щоб ніхто вас не бачив”… сів в авто і зник з місця аварії”, — описує події у своїй заяві до прокуратури Петро Д.
Після того, як пан Петро разом із медиками швидкої довіз колегу до лікарні, він сів у таксі і поїхав додому.
“Пояснення зникли”
Там його через деякий час, як зазначає очевидець, навідав пан Тешнер.
“До мого будинку під’їхав “Лексус”, в ньому було двоє, зокрема й Тешнер М. Він повідомив мене, що в реанімації помер Омельян М. Я був шокований. Сказав, що залишати людей помирати може тільки остання сволоч. Також сказав, що необхідно повідомити в міліцію, оскільки це смертельний випадок”, – пише Петро Д. Натомість у відповідь, як стверджує, почув лише погрози.
Йому довелося проїхатися з керівником до розбитого автомобіля, який припаркували на території підприємства, а потім і на місце аварії, де працювали автоінспектори. Проте не “здаватися”, а поворити з правоохоронцями. Лише вночі Петра Д. відвезли додому. “Тешнер М., почав мені погрожувати, сказав, що якщо я хочу мати спокійне життя, щоб мовчав. Кричав, щоб я замовк, бо над аварією і всією ситуацією вже “думають” люди”.
Поспілкуватися телефоном нам вдалося і з цим свідком.
– Те, що у заяві, — сто відсотків правди, – підтверджує Петро Д. – Я наступного дня після тієї аварії написав у міліції пояснення, як усе було. Потім змінився слідчий, а пояснення кудись зникли… Правда почала спливати, коли у “Тернопільстандартметрологію” прийшов виконувач обов’язків начальника. Була комплексна перевірка, зачепились за ту машину, і пішло…
“Минули роки…”
Чи була аварія на особливому контролі, ми запитали у тодішнього керівника обласної міліції Віталія Максимова.
– Вже минули роки і, на жаль, так одразу пригадати важко, – каже пан Максимов. – Не пам’ятаю, чи були звернення від потерпілих до мене. Якби були, то взяв би на особистий контроль. Моя порада людям у таких справах, а також коли є підозри у необ’єктивності роботи слідчих, – звертатися письмово до керівництва міліції.
До речі, рідні загиблого до Віталія Максимова, як самі підтвердили, не зверталися.
Журналіст намагався поспілкуватися і з екс-директором “Тернопільстандартметрології” Миколою Тешнером — за номерами, з яких, за словами рідних загиблого, колишній посадовець до них неодноразово телефонував.
– А хто телефонує і звідки? – запитав чоловік, який підняв слухавку за одним із номерів. – То не Микола. Його номера я не знаю!
За іншим номером ніхто не відповідав. Тож пропонуємо чоловікові звернутися у редакцію, висловити свою позицію та розповісти, як усе було.
До речі
Редакція офіційно просить міліцію та прокуратуру відреагувати на описане в публікації. Пропонуємо перевірити інформацію рідних загиблого та свідка, які переконують, що саме пан Тешнер був за кермом і його дії призвели до смерті людини. Не завадить поцікавитися й “винним” водієм, який, судячи із зібраної нами інформації, фізично не міг бути на місці аварії. Просимо перевірити й об’єктивність роботи слідчих, які “гублять” важливі документи та „не помічають” свідків. У редакцію просимо надіслати результати перевірки.
Справи закривали, свідків не помічали
Першу постанову про закриття кримінальної справи від 23 липня 2009 р. підписав старший слідчий обласного управління міліції О.В. Крючков. Другу, від 16 вересням 2011 р., підписав старший слідчий обласної міліції О.Я. Марченко. Проміжок часу між документами – близько двох років, готували їх різні особи, однак обидва тексти збігаються майже повністю.
Щоправда, у другій постанові зазначено, що оскільки від чотирьох осіб, зокрема від водія Володимира С., який, згідно з документами, був за кермом, та від другого пасажира автомобіля Петра Д. надійшли звернення, в яких наведено нові обставини аварії, прокурор Тернополя Сергій Банах скасував попередню постанову. Проте вже у наступному абзаці у постанові слідчого зазначено, що у ході провадження додаткового розслідування нових обставин встановлено не було і вже 30.06.2011 р. кримінальну справу знову закрили. Таке рішення слідчого знову не сподобалось прокуратурі, і вона зобов’язала докладніше перевірити нові дані.
Проте слідчий лише повторно допитав Володимира С, який у справі фігурує як водій. “Допитаний Володимир С. підтвердив свої показання, які він давав раніше та настоює на тому, що за кермом автомобіля під час даної дорожньо-транспортної пригоди знаходився він” – йдеться у документі.
Про допит інших свідків, які звернулися в прокуратуру, – ані слова. Не йдеться і про іншого пасажира автомобіля, Петра Д., який у “Тернопільстандартметрології” обіймав одну із керівних посад, як і загиблий Микола Омельян. В постановах обох слідчих він фігурує як “знайомий загиблого”.
Причиною аварії, як стверджують слідчі в обох постановах, стали два невідомі пішоходи, які переходили дорогу у невстановленому місці. Аби уникнути наїзду на людей, водій застосував екстрене гальмування і його занесло на припарковану вантажівку. З місця аварії водій поїхав лише тому, що обидва пасажири, на думку водія, не постраждали. В обох випадках кримінальну справу закрили, бо в діях водія відсутній склад злочину.
Коментарі вимкнені.