“Це просто знущання над дітьми” – тернопільські танцювальні колективи приїхали з Болгарії

Мокрими на розпеченому асфальті довелось виступати маленьким тернополянам у Болгарії на міжнародному фестивалі «Сонце, радість, краса». Учасники танцювальних колективів «Флеш» та «Птах щастя» (керівник Любов Борисяк) вийшли на сцену вслід за відомим дитячим колективом «Ювента» з Кривого Рога. Підмостки були у крові, бо маленькі артисти отримали досить тяжкі опіки. Не стримуючи сліз, дівчатка красномовно продемонстрували організаторам конкурсу вкриті пухирями обпечені ноги та руки, але болгари відповіли: «Діти самі вині». Відтак батьки танцюристів з Тернополя налили води дітям у кросівки та облили костюми, а тренери полили водою сцену, щоб хоч трохи врятувати їх від театрального пекла.

 

Подібне ставлення не можна назвати інцидентом – це просто знущання над дітьми, вважають батьки дітей-учасників міжнародного конкурсу реакцію болгарської сторони на подію. Не зважаючи на інцидент, маленькі артисти з Тернополя завоювали третє місце.

Отже, як повідомлялось, 19 червня під час виступу 10 учасниць танцювального ансамблю «Ювента» з м. Кривий Ріг обпекли собі ноги та руки. І замість п’єдесталу діти опинились у лікарні. Ситуація набула такого розголосу, що негайно втрутився сам Прем’єр-міністр України Микола Азаров.

Як минулорічні переможці, «Ювента» відкривала міжнародний фестиваль «Сонце, радість, краса», що традиційно проходить у болгарському місті Несебр. Нікому в голову не могли прийти перевірити… температуру гумового покриття сцени. Коли ж згодом перевірили, сахнулись. Стовпчик термометра підскочив аж до 60 градусів, таке собі пекло для дитячих ніжок. Батьки й досі нарікають: чому болгари, знаючи, яке спекотне їхнє літо, вибрали цю сцену, що навіть не має піднавісу? Концерт почався не ввечері, а опівдні.

– Ніхто не перевірив сцени, і діти почали танцювати, – розповіла Олександра Богомол (уже вдруге вона у складітанцювальних колективів з Тернополя «Птах щастя» та «Флеш» виступає на міжнародному конкурсі). – У них долоні та ступні були в пухирях, ми чули, як вони плакали від болю, адже танцювали босими, та їхня організаторка кричала на них: «Хоч на руках, але ви повинні дотанцювати». І вони закінчили номер, лишаючи криваві сліди на покритті. Діти не хотіли виходити виконувати другий танець, тоді вона наказала протерти рани вологими серветками та перемотати скетчем і продовжувати виступ. Але мама однієї нашої дівчинки викликала «швидку». Батьки кинулись до організаторів, але болгари відповіли, що українці самі винні.

І це про дітей! До того ж спека стояла жахлива! Сонце палило просто в очі, костюми одразу стали мокрими від поту, але потрібно було виходити – виступ тернополян був шостим. Наші юні таланти не розгубились – у джерелі, що било неподалік, вони намочили свої кросівки та облили водою костюми. Тим часом їхні тренерки перед виступом полили сцену з відер водою.

– Несебр – дуже гарне місто, особливо вночі, коли вмикають ілюмінацію. Є старий Несерб і новий, – продовжила розповідь Саша. – Ми жили у тризірковому готелі в новому місті, а виступали – у старому. Після конкурсу ходили купатися на море, нас водили в аквапарк.

Діти швидко забувають прикрощі. Натомість дорослі зізнаються, що цьогорічна поїздка маленьких тернопільських артистів видалась важкою. Усього поїхало 72 особи, у тому числі 48 дітей, двоє керівників колективів, решта – батьки. Їхали двома автобусами. Проте не встигли виїхати з нашого міста, як один автобус зламався, тож у Чернівцях пасажирів пересадили на інший транспортний засіб. Поки дістались кордону, довелось декілька разів зупинятись, адже дитині не накажеш терпіти до автозаправки, у туалет підлітки бігали до лісу. Відтак у Болгарію двоє дівчаток   «контрабандою» провезли кліщів. Довелось звертатись у лікарню.

Потому цей інцидент із «пекельною» сценою. Вже коли повертались, раз за разом почав ламатись один з автобусів. І тепер батьки збираються позиватись через суд до автотранспортного підприємства, що надало поламані автобуси. Проте ані жахлива організація конкурсу, ані погана дорога юним талантам не зашкодили.

Жанна Попович, «Номер один»