Тернопільський район — єдиний в області, де немає відділу охорони здоров’я
Наприкінці жовтня на сесії районної ради затверджено рішення про реорганізацію Тернопільського районного територіального медичного об’єднання (ТРТМО) та утворення на його базі двох комунальних неприбуткових некомерційних підприємств Тернопільської районної ради — «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» та «Тернопільська центральна районна лікарня». Тоді ж було затверджено розподільчий баланс комунального підприємства «Тернопільське районне територіальне медичне об’єднання» та ліквідаційний баланс центральної районної лікарні. В. о. директора «Тернопільського районного центру первинної медико-санітарної допомоги» призначено Галину Василівну Соколовську. В. о. директора (головного лікаря) «Тернопільської центральної районної лікарні» — Івана Михайловича Трача. Ця тема набула значного резонансу не лише на теренах Тернопільського району, до того ж обросла домислами, навіть спекуляціями. Тому ми вирішили звернутися за роз’ясненнями до осіб, які безпосередньо причетні до процесу реорганізації ТРТМО.
Андрій ГАЛАЙКО: «Процес реорганізації не передбачає зміни форми власності»
«В Україні продовжується реформування медичної галузі, яке стартувало у жовтні минулого року, коли на сесії Верховної Ради 240 народних обранців проголосували за реформу. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення. Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є їх власниками, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансували залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи — від того, скільки надано реальних послуг.
Тернопільський район — єдиний в області, де немає відділу охорони здоров’я. Управління медициною здійснювало комунальне підприємство «Тернопільське районне територіальне медичне об’єднання», — каже голова Тернопільської районної ради Андрій Васильович Галайко. — У контексті реформ рішенням сесії Тернопільської районної ради, яка відбулася ще 27 липня цього року, припинено діяльність цього підприємства як юридичної особи, щоб почати процес його реорганізації, тобто розділення на первинну та вторинну ланки. Адже, щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я мають змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а підприємства — отримувати кошти на здійснення своєї діяльності. Реорганізація — це не ініціатива районної ради. Виокремлення первинної ланки медицини — це перший етап медичної реформи. Утворивши комунальне неприбуткове підприємство Тернопільської районної ради «Тернопільський районний центр надання первинної медико-санітарної допомоги», ми дали можливість цій новоутвореній структурі згідно з чинним законодавством про реформування медичної галузі в Україні укласти договір із Національною службою здоров’я й отримувати фінансування з державного бюджету. Якби з якихось причин цього не зробили, то, зрозуміло, довелося б на місцевому рівні шукати кошти на фінансування первинної ланки. Пояснюю це так докладно тому, що одразу після сесії у ЗМІ й соціальних мережах цю тему «розвинули» так, ніби медицину у Тернопільському районі хочуть віддати у приватні руки. Але процес реорганізації не передбачає зміни форми власності, заклад не може бути приватним, а належить територіальній громаді. Тому такі домисли не мають підґрунтя.
Інші медзаклади, що виокремили первинну ланку та впорядкували документацію, уклали декларації з пацієнтами, як того потребує законодавство про реформування медицини, вже з 1 жовтня цього року отримують фінансування від Національної служби здоров’я України.
З 2019 року розпочинається наступний етап медичної реформи — реформування вторинної ланки. Основна суть змін — не вкладати державні гроші в ліжко-місця, а фінансувати реальні послуги, які лікарі надаватимуть пацієнтам. За збереження здоров’я людини гроші буде платити держава. Вірю у позитивний результат медичної реформи та з допомогою депутатів Тернопільської районної ради зроблю все можливе, щоб позитивні зміни якнайшвидше стали реальністю».
Ігор МИГДАЛЬ: «Запорукою ухвалення правильних рішень є виваженість»
Депутату Тернопільської районної ради, голові постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я, сім’ї, материнства і дитинства, туризму, фізкультури і спорту Ігорю Мигдалю близькі проблеми медицини, адже працює стоматологом.
«На двох пленарних засіданнях двадцять першої сесії Тернопільської районної ради, які відбулися 26 та 30 жовтня цього року, одним із основних було питання реформування медичної галузі у Тернопільському районі, а конкретніше — реорганізації Тернопільського районного територіального медичного об’єднання та створення на його основі двох некомерційних неприбуткових підприємств, — каже Ігор Ярославович. — До прийняття цього рішення ми підійшли дуже виважено і відповідально. Перш, ніж виносити питання на розгляд сесії районної ради, була проведена клопітка робота. Крім депутатів постійної профільної комісії, яку я очолюю, працювала ліквідаційна комісія, були задіяні юристи, податківці, землевпорядники, працівники архіву та інших служб. Тож дякую депутатам та всім, хто нам допомагав, за співпрацю.
Часто чую думку, що медицина має бути безкоштовною. Підтримую. Кожна людина, яка чесно працює на державу і платить податки, має бути захищена на випадок нещастя, хвороби. Але кожен має усвідомлювати, що відповідальний за власне здоров’я. Що маю на увазі? Зловживання алкоголем, тютюном, вживання наркотиків, інших психотропних речовин з часом неминуче призведе на лікарняне ліжко чи в інвалідний візок. За це держава не має платити, а також, наприклад, за корекцію фігури чи обличчя, якщо людина незадоволена своєю зовнішністю. Має бути чітке розмежування, коли пацієнт гарантовано отримає пакет безкоштовних послуг, а коли змушений буде заплатити з власної кишені».
Олександр ПОХИЛИЙ: «Зміни в медицині мають відчути усі люди»
Хоча голова Тернопільської районної державної адміністрації Олександр Похилий часто наголошує, що основне, куди треба вкладати кошти, — це освіта, культура, спорт, проте і медична галузь завжди була серед пріоритетних.
«У Тернопільській райдержадміністрації питання розвитку медицини було і залишається одним із ключових, — констатує Олександр Ігорович. — В. о. головного лікаря району завжди на початку тижня у телефонному режимі або на нарадах райдержадміністрації розповідає про проблеми, перспективи, потреби районної медицини. Питання розвитку медичної галузі виносять на розгляд колегій РДА. Хоча держава надає медичну субвенцію, проте не завжди вистачало коштів на зарплату для медиків, придбання новітньої медичної апаратури. Тому з районного бюджету спрямовували кошти (останніми роками по 6-8 мільйонів гривень), щоб медицина могла не лише виживати, а й розвиватися. Не так давно за рахунок районного бюджету закуплено апарат ультразвукової діагностики вен, для ФАПів — електронні ваги, ростометри, глюкометри. Ми із головою районної ради Андрієм Галайком, буваючи у селах району, насамперед цікавимося, в якому стані перебуває сільська медицина, чи мають люди куди звернутися за медичною допомогою. У Почапинцях та Мишковичах, а згодом і в Ангелівці розпочали будівництво сільських амбулаторій. Основна частина коштів надійшла з Фонду регіонального розвитку в рамках програми «Сільська медицина». На умовах співфінансування з районного бюджету на це спрямовано понад 613 тисяч гривень. Люди у селах мають лікуватися та проходити реабілітацію у комфортних умовах.
Нині в Україні повним ходом іде реформування медичної галузі. Реформа первинної галузі розпочалася ще у квітні 2018 року підписанням декларацій пацієнтів із лікарями. Суть змін у сільській медицині полягає в тому, що лікар у селі надаватиме первинну медичну допомогу на такому самому рівні, що і в місті. Тому одне з основних завдань реформи сільської медицини — перепланування мережі медичних закладів (будівництво або ремонт амбулаторій та ФАПів). Нині в Мінрегіоні розробляють типові проекти медичних закладів первинної ланки, які можна буде швидко і якісно зводити. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів (№983), на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості передбачено субвенцію на суму 4 мільярди гривень. Сільські люди будуть мати новітнє якісне медичне обслуговування. У Тернопільському районі відбувся, вважаю, безболісний для медичних працівників процес реорганізації ТРТМО та утворення, як того вимагає законодавство про реорганізацію медичної галузі, на його базі двох некомерційних неприбуткових підприємств Тернопільської районної ради. Одне з них — Тернопільський районний центр надання первинної медико-санітарної допомоги — вже з 1 січня 2019 року, згідно з укладеною з Національною службою здоров’я України угодою, буде отримувати належне фінансове забезпечення.
А щодо непорозумінь стосовно ліквідації ТРТМО як юридичної особи й утворення на його базі двох неприбуткових некомерційних підприємств скажу наступне: всі медичні об’єкти належать громадам, ніхто, як писали деякі ЗМІ, їх не привласнив, медики району працюють у звичному режимі, нікого не скоротили, не розрахували з роботи. У районі триває медична реформа, у процесі якої буде запроваджено чіткі правила функціонування системи чесних стосунків: лікар — пацієнт, лікар — медичний заклад, медичний заклад — держава. Медицина вже давно потребує кардинального реформування, і кожен із нас нині бере у цьому безпосередню участь».
Іван ТРАЧ: «Медична реформа потрібна і пацієнтам, і лікарям»
Іван Михайлович Трач, який донедавна обіймав посаду в. о. головного лікаря Тернопільського районного територіального медичного об’єднання (ТРТМО), рішенням ХХI сесії районної ради сьомого скликання був призначений виконуючим обов’язки директора (головного лікаря) неприбуткового некомерційного комунального підприємства Тернопільської районної ради «Тернопільська центральна районна лікарня», до якого увійшли поліклінічне відділення у місті Тернопіль, стаціонари в Тернополі, смт Великі Бірки, селах Великий Глибочок, Баворів та Мишковичі (геріатричне відділення). Відтак він очолив так звану вторинну ланку тернопільської районної медицини.
«Застаріла й неефективна система охорони здоров’я потребує змін, — каже Іван Михайлович. — Звичайно, є багато організаційних труднощів, але вони не зачеплять інтересів наших співгромадян. Майбутнє — за медичною реформою, і її позитивні наслідки українці відчують уже з початку наступного року.
Оскільки людям властиво боятися змін, дуже важливо доносити до них інформацію, роз’яснювати кожен крок на шляху реалізації реформи. Проблеми та перспективи реформи висвітлюють в урядовій пресі й на сайтах, чимало уваги цьому питанню приділила й районна газета «Подільське слово». А інформація, що поширюється в соціальних мережах, не завжди відповідає дійсності.
Щодо чуток стосовно ТРТМО: ніхто нічого не захопив у приватні руки, як про це писали деякі ЗМІ та активно обговорювали користувачі соціальних мереж. Стаціонари та поліклініка працюють у звичному режимі. Пацієнтів у районній поліклініці вузькопрофільні спеціалісти обслуговують за направленням сімейних лікарів. У стаціонарі діють приймальне, хірургічне, лікувально-діагностичне відділення, а також анестезіології та інтенсивної терапії.
До кінця 2019 року некомерційні неприбуткові медичні підприємства вторинної ланки медицини укладуть конт-ракти з Національною службою здоров’я України та будуть отримувати фінансування за новою системою — за надані медичні послуги (система «гроші йдуть за пацієнтом»), а не на утримання умовних ліжко-місць. Медична реформа передбачає щороку розширювати гарантований безоплатний пакет медичних послуг у стаціонарах.
Лікарі позитивно сприйняли медичну реформу, адже вона дасть можливість пацієнтам отримати якісніші послуги, а лікарі матимуть за це гідне грошове забезпечення від держави».
Галина СОКОЛОВСЬКА: «Первинка» — ключова ланка галузі медицини»
Виконуюча обов’язки директора комунального некомерційного підприємства Тернопільської районної ради «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Галина Василівна Соколовська, незважаючи на молодий вік, має достатній досвід роботи сімейного лікаря та вважає, що довгоочікувана реформа медицини в Україні дає перші паростки.
«Ніколи не підтримувала думки, що сільський лікар — другорядна ланка в процесі встановлення правильного діагнозу, подальшого лікування та реабілітації пацієнта, — ділиться Галина Василівна. — Літні люди дотепер згадують, як колись фельдшер – єдиний медик у селі — не лише першу допомогу міг надати, а й лікувати, приймати пологи, видалити хворий зуб, вправити вивих, навіть нескладну операцію зробити. За часів моєї юності, на жаль, вважалось, що роль сільського медика зводиться до того, щоб, поверхово оглянувши пацієнта, направити його у район до лікаря, де йому нададуть кваліфіковану допомогу. Тим, вважаю, нівелювали роль первинної ланки медицини. Також страждав пацієнт, який на місці не міг вчасно отримати повноцінну медичну допомогу».
Згідно з розподілом, як сказала Галина Соколовська, до первинної ланки медицини належать дільничні лікарні у Мишковичах, Великих Бірках та Тернополі, лікарські амбулаторії у Великій Березовиці, Настасові, Великому Глибочку, Ігровиці, Ступках, 30 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів у селах району.
«Ще у квітні цього року була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинної ланки — терапевтами, педіатрами, сімейними лікарями, — розповідає Галина Василівна. — Тернопільський район активно включився у цей процес. Нині 62% мешканців наших сіл і селищ уклали такі договори. Це дасть змогу пацієнту на місці безкоштовно отримувати якісну медичну допомогу, а лікарю — збільшити свої доходи. Адже за одного пацієнта медик отримує 370 гривень на рік, з 2019 року — 450 гривень. Тариф за прийом пенсіонера та дитини буде ще вищим. Безпосередньо на місці лікар первинної ланки спостерігає за станом здоров’я пацієнта за допомогою різних обстежень, діагностує та лікує найбільш поширені хвороби, травми, отруєння, патологічні, фізіологічні (під час вагітності) стани; надає невідкладну допомогу; супроводжує пацієнтів із хронічними захворюваннями; направляє пацієнта у разі необхідності для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) допомоги. Сімейний лікар, терапевт, педіатр проводить профілактику: вакцинацію, огляди та дослідження пацієнтів із груп ризику; надає консультації; виписує лікарняні листки та медичні довідки; виписує рецепти на ліки, зокрема за програмою «Доступні ліки».
Головний обов’язок лікаря первинної медичної допомоги — вчасно попередити або виявити захворювання на ранній стадії, а також надати невідкладну допомогу при гострих станах чи раптових погіршеннях стану здоров’я — високій температурі, гострому і раптовому болю, порушенні серцевого ритму, кровотечі, інших первинних станах, захворюваннях, отруєннях і травмах, що потребують невідкладної допомоги.
Усі консультації та лікування на первинній ланці для пацієнта безкоштовні. Крім того, не треба платити за загальний аналіз крові, аналіз крові на вміст глюкози, холестерину, загальний аналіз сечі, а також швидкісні тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс.
Готуючись до реформи медичної галузі, лікарі первинної ланки пройшли відповідне навчання, курси, відвідували тренінги. Але кожен, хто звертається у медичний заклад за допомогою, має бути обізнаним із реформами, адже основна їх мета — здоров’я людини. Якщо раніше пацієнт за візит до лікаря, аналізи, діагностику, лікування платив із власної кишені, то тепер, згідно з медичною реформою, тягар фінансування бере на себе держава.
Зрозуміло, що реформа відбувається не просто, багато чого для лікарів і пацієнтів не завжди зрозуміло. Для прикладу, люди вважають, що сімейний лікар чи підписана декларація — щось вічне, пожиттєве. Насправді, якщо лікар з якихось причин не задовольняє потреби пацієнта, той може підписати декларацію з іншим. При цьому попередня анулюється автоматично, а лікар втрачає можливість отримувати від держави фінансування за даного пацієнта. Зрозуміло, що реформа сприяє конкуренції між лікарями. Тому, можливо, саме вони породили міф, нібито пацієнт зобов’язаний підписувати декларацію з лікарем саме за місцем проживання. Це не так. Людина може сама обирати лікаря, незалежно від прописки. Але, гадаю, пацієнт, живучи у Тернополі, не буде підписувати декларацію з терапевтом із Києва. Поки не відбулося реформування вторинної та третинної ланки медицини, пацієнти змушені платити, приміром, за медикаменти, коли перебувають на лікуванні у стаціонарі. Але це триватиме недовго — до початку 2020 року.
Кожен хороший лікар здійснює профілактику хвороб. Про своє здоров’я передусім має дбати сам пацієнт — вести здоровий спосіб життя, відмовитися від поганих звичок, збалансовано харчуватися, повноцінно відпочивати».
Коментарі вимкнені.