У дорогих бутіках Тернополя купують “секонд” за шалені гроші

Часто  тернополяни купують одяг у стокових магазинах, вважаючи, що там він має вищу якість, аніж базарний, хоча ціна на такий одяг не обов’язково є дешевою.  Поціновувачі «стоків» намагаються вбиратися модно, так, аби не кидатися у вічі «базарним» крамом, який дублюється у кожній торговій точці.  Чимало жителів нашого міста скупляються у «секондах», а якась частина – може дозволити собі купувати речі у брендових «бутиках». Що найраціональніше – дізнавалися журналісти «Погляду».

На «стоках» –  брендові речі

Андрій, якому виповнилося тридцять років, хвалиться курткою, придбаною у «стоці». «Вона коштує п’ятсот гривень. А на базарі, звичайно, я міг би придбати таку ж дешевше, – пояснює він, – Це весняний, легкий варіант. Однак,  не люблю бути схожим на усіх. Тому одяг купую собі винятково новий, з етикетками у «стоках». Чому відмовляти собі в задоволенні отримати якісну річ, яка просто не продалася десь в Європі? Я не женуся за модою, просто вже обрид той китайський базарний ширпотреб. Як на мене, це непогані речі, і, головне, це не «секонд-хенд», як думає дехто.   Тобто одяг – не вживаний», – переконаний Андрій.

Як пощастило дізнатися нам із неофіційних джерел, у Тернополі й справді є «стокові» точки, які розповсюджують високоякісний одяг, здебільшого – не вживаний.  Однак буває, що продавці купують одяг хорошої якості на «гуманітарках» і, чіпаючи ярлички, які можна роздрукувати де завгодно, перепродують втридорого. Особливо таким чином «грішать» із жіночими сумками. То ж остерігайтеся переплачувати власні кошти за недоброякісний «сток».  Перевіряйте напис на етикетці із тим, що написано на вивороті речі, стежте, чи співпадають розміри та фірма.  Якщо річ оригінальна, вона служитиме довго «вірою і правдою».

«Секонд-хенд» – дешево і «сердито»

Вже нікого не здивуєш «секондами»  майже у кожному житловому домі. Фактично щодня вони заповнені покупцями, що йдуть сюди за дешевим одягом, який, за словами його користувачів, має значно кращу якість, аніж базарний.  Мама трьох дітей, Іра, розповідає, що вже давненько стала «клієнткою» у таких магазинах: «Дитячий одяг і дорогий, і швидко нищиться. Якщо б я все купувала на базарі чи по магазинах – мої діти були б  вічно биті, – посміхається вона, – А при такій вартості речей я просто викидаю зіпсовані у смітник. І купую знову. Серед одягу на «секондах» є доволі пристойні речі,  не можу сказати, що мої діти одягаються гірше за інших. Та й одяг помітно якісніший: він не линяє під час прання, не розлазиться, носиться краще. То ж, коли почала купувати там одяг для дітей, періодично помічаю щось і для себе», –  пояснює вона.  Як ми дізналися, «секонд-хенд» є недорогим (вартість його у Тернополі коливається від сотні гривень за кілограм до семи гривень за кілограм). Власники бізнесу можуть настільки знижувати ціну, у залежності від дня тижня, тому, що купують його фактично за безцінь, витрачаючись в основному на транспортування.  Тож для багатьох тернополян такий вид одягу є чи не єдиним варіантом одягнутися.

Найдорожчий «секонд» у «бутиках»

Закуплятися у «бутіках» може дозволити собі не кожна тернополянка. Ексклюзивні дорогі речі у магазинах вартують недешево. «Я не маю часу лазити базаром і одяг купую не настільки часто, щоб на ньому економити. Тому йду у речові магазини в «Атріум», «Орнаву» чи інші,  – розповідає тернополянка Анна, – купуючи фірмовий костюм, я переконана, що виглядатиму на всі сто. Якщо одяг дорого коштує, то це вже спонукає тримати себе у формі. Аксесуари підбираю там же, й де одяг. Може  є варіанти дешевші, однак я не з тих людей, які щодня купують собі щось новеньке. Це «болячка» тих, хто накуповується на «секондах» – вони змітають все на своєму шляху якраз тому, що це їм доступно у фінансовому відношенні. Я купую речі в міру необхідності, тому не можу сказати, що це аж надто дорого», – ділиться роздумами вона.

Однак журналісти «Погляду» дізналися, що і в «бутиках» не все «чисто». Якщо купуєте одяг у магазинах, який продає речі від виробника – можете купувати спокійно. Але якщо вам пропонують «ексклюзивний одяг з Європи» – ризикуєте натрапити на той самий «секонд-хенд»,  лише ретельно випраний та випрасуваний.  Про це нам розповіла працівниця одного із «бутиків» Тернополя, яка знає усі тонкощі «європейського одягу». «Не раз мені самій доводилося це все вибирати, прати і прасувати. Оскільки ставка була малою, а відсотки становили більшу частину заробленої суми – довелося старатися. І,  зауважу, поважні панянки ніколи не сумнівалися, що купують найновіший, щойно привезений із Франції чи Англії одяг «от кутуюр», – розповіла вона нам по-секрету.

Оля Терещук