Україна – в десятці «найбільш кримінальних» країн світу

У дослідженні про кількість ув’язнених у 217 країнах наша країна опинилася на десятому місці.

«Главред» продовжує збирати і публікувати дані про Україну з відкритих джерел по всьому світу.

Цього разу ми звернулися до даних Лондонського королівського коледжу, який на своєму сайті WORLD PRISON POPULATION LIST щомісяця оновлює інформацію про кількість ув’язнених у 217 країнах світу. Там же представлені дані про «середню криміногенну температуру» по країнах, кількість засуджених жінок та іноземців, узятих під варту на етапі слідства, переповненість в’язниць.

Все, що стосується України, не дивує і навіть не шокує: мало хто сумнівається, що в наших в’язницях маса невинних людей. Більш того, за ті злочини, за які у нас позбавляють волі, в інших країнах застосовують гуманніші заходи. У результаті серед 217 країн світу, в яких проводилося дослідження, за кількістю ув’язнених Україна входить в «десятку»! Лідером ось уже багатьох років залишаються Сполучені Штати, обганяючи навіть густо населений Китай.

І навпаки, найбезпечнішими в світі визнані: Ліхтенштейн — 10 засуджених, Сан-Марино — 57, Монако — 25 ув’язнених, Бахрейн — 1.

Загальна кількість ув’язнених у світі

Якщо дивитися «тюремну статистику» по Європі, то тут ми на другому місці після Російської Федерації. Що стосується наших сусідів по колишньому соцтабору, то найбільше ув’язнених у Білорусі (10 місце), Грузії — 12 місце, Азербайджані — 14 місце. Найменше — в Латвії (27 місце), Молдові (28 місце), Вірменії (31 місце) і Естонії (36 місце).

Втім, загальна кількість ув’язнених — не найточніший показник криміногенної ситуації в країні, оскільки в маленьких державах арештантів, як правило, менше, у великих — більше. Тому для отримання точнішої картинки про злочинність в країні WORLD PRISON POPULATION LIST використовує дані про кількість ув’язнених на 100 тис. населення.

Тут, на жаль, українські результати теж не надихають оптимізмом: 334 ув’язнених на 100 тис. населення. Тоді як норма для розвинених країн коливається в межах 70-80 чоловік на 100 тис. населення, в світі — 141 людина. Наприклад, у Франції, що зазнає серйозних проблем із радикально налаштованими мігрантами, цей показник не перевищує 96 чоловік на 100 тис. населення. У Німеччині — 88, Великобританії — 78, Швеції — 78, Норвегії та Данії — 71.

До речі, не кращі справи й у Грузії, яка вмудрилася обігнати навіть «диктаторський» режим «бацьки». Так, у 2010 році в Грузії на кожних 100 тисяч чоловік населення припадало 537 ув’язнених, і вона посідає за цим показником 2-ге місце в Європі і 6-те місце в світі. Середній показник Білорусі — 385 ув’язнених на 100 тис. населення, Росії — 582.

«П’ятірка» лідерів за кількістю в’язнів на 100 тис. населення виглядає так:

Не менш цікава і статистика про кількість узятих під варту на етапі слідства. Тут необхідно зауважити, що частина цих людей, будучи невинними, роками перебувають у слідчих ізоляторах у дуже важких умовах. Україна тут посідає 114 місце (26%), обганяючи Руанду (112 місце), але поступаючись Ірану (116 місце).

Найбільше «грішить» масовими арештами підозрюваних Ліберія: зі 100% ув’язнених 97,3% перебувають у в’язницях за попереднім звинуваченням.

А ось статистика про злочинність серед жінок змушує пишатися співвітчизницями: 63 місце в світі або 5,9% ув’язнених-жінок від загальної кількості засуджених. Не те що росіянки -31 місце (8,1%) і білоруски – 36 місце (7,6%), які відрізняються, мабуть, агресивнішою поведінкою.

В той же час плата за емансипацію не минула всіх слов’янок, бо в країнах з пануючим патріархальним устроєм і сильними релігійними традиціями злочинність серед жінок на порядок менша: Вірменія — 124 місце (3,4%), Азербайджан – 176 місце з 200 (1,9%).

У світі найбільш криміногенними жіночими «лакунами» визнані Мальдіви, Гонконг і Бахрейн.

У Європі — Монако, Росія, Іспанія і Мальта.

У світлі наростання серед європейців невдоволення мігрантами, що «понаїхали», які не бажають вливатися в європейську сім’ю і вважають за краще жити на допомогу, що виливається в зростання симпатій до правих і ультраправих партій, вельми цікава статистика про кількість злочинів, що скоюють іноземці.

Тут слід зазначити, що від іноземних «хрещених батьків» і злочинців дрібнішого калібру страждають абсолютно різні країни — і мусульманські, і світські, і розвинені, і такі, що розвиваються.

У світлі цих даних абсолютно обґрунтованими виглядають нещодавні слова канцлера Німеччини Ангели Меркель про те, що мультикультурна політика в Німеччині провалилася. А інститутів на зразок «американського плавильного казана націй» ЄС так і не створив.

Разом з тим Росія, де пошук ворогів серед «неросійського» населення досяг апогею під час зіткнень на Манежній площі в Москві, за даними WORLD PRISON POPULATION LIST, не так вже й сильно страждає від заїжджих гастарбайтерів. Так, частка засуджених іноземців серед усіх ув’язнених становить всього лише 2,8%. З чого можна припустити, що або російська правоохоронна машина ловить і відпускає іноземних злочинців, або вся ця ксенофобська істерія «яйця виїденого не варта».

Що стосується України, то на загальному фоні частка засуджених іноземців — мізерна (1,6%). Напевно, ми дуже гуманні по відношенню до громадян інших країн (або вони – до нас). Хоча і не настільки, як В’єтнам (0,3% іноземців серед ув’язнених), Китай (0,2%) або Мадагаскар (0,1%).

Показник «заповнюваності» в’язниць в Україні становить 93,5%. Тут враховуються можливості всієї виправної системи, тоді як СІЗО, за даними правозахисників, переповнені. За даними Євгена Захарова, на липень 2010-го в СІЗО перебувало понад 40 тисяч людей зі 152 тис. ув’язнених, що значно більше, ніж кількість місць у слідчих ізоляторах. При цьому найбільш переповненими є СІЗО в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку і Криму. В інших регіонах навпаки: ув’язнених менше, ніж місць.

Що стосується ситуації в світі, то краще за все не потрапляти у в’язниці Гаїті, Бангладеш і африканських країн, де ув’язнені сидять буквально на головах один в одного:

До речі, не все гаразд у цьому відношенні і в розвинених країнах, де є бажання, але вже немає можливості саджати. Так, італійські в’язниці заповнені на 153%, Греції — на 141,9%, Бельгії — 118,9%, Франції — 118,1%, США — 110,1%. Пора б уже зупинитися, звернувши більше уваги на профілактику, і керівництву наших сусідів: Олександру Лукашенку — 106,7% заповнюваності в’язниць і Михайлу Саакашвілі — 100,5%.

Натомість «саджати — не пересаджати» злочинців можна в таких країнах, як Казахстан, Ліхтенштейн, Сан Марино, де можливості виправної системи не використані навіть наполовину.

Аналізуючи ці дані, український правозахисник Євген Захаров зробив невтішний висновок: «Кількість ув’язнених не свідчить про кількість скоєних злочинів».

«Рівень злочинності в Україні, може, і не такий високий. Але велика кількість ув’язнених на душу населення пов’язана із загальними традиціями в державі – позбавляти волі тих, хто скоїв злочин. У нас, на жаль, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою застосовується набагато частіше і більше, ніж в інших країнах», – пояснює фахівець.

Чи є якісь позитивні тенденції? В останній рік стало гірше, розчаровує Захаров. З 1999 року відсоток людей, позбавлених волі за вироком суду, зменшився протягом семи років з 37% до 25%. Це було пов’язано з амністіями, які проводилися досить часто. За останні два роки амністії не було, звідси — зростання загальної кількості ув’язнених. Нарешті, в 2010 році було відкрито більше кримінальних справ, ухвалено більше обвинувальних вироків, відповідно, збільшилася кількість ув’язнених.

«Початі реформи не сприяють гуманізації кримінально-правової політики. Поки я не бачу жодних спроб вирішити проблему по суті, – резюмує правозахисник. – І державна пенітенціарна служба змушена виконувати вироки. У 2008 році указом президента Ющенка було прийнято концепцію реформування системи кримінальної юстиції. У ній з’явилося поняття кримінальний проступок, який не спричиняє за собою позбавлення волі. Якби її було реалізовано, то за того ж самого рівня злочинності кількість ув’язнених зменшилася б на третину».

Але, на жаль, віз і нині там. І сьогодні на тлі обіцянок Президента привести Україну в «двадцятку» найрозвиненіших країн, доводиться констатувати, що поки нам місце тільки у «великій кримінальній десятці».