Уособлення жіночої сили

Моє привітання – зовсім не привітання. Це лише кілька слів про улюблену бабусю. Вже декілька років її нема з нами, але поряд з тим, вона залишається для усіх, хто її знав, уособленням жіночої сили.
На похороні бабці хтось плакав, хтось сумував, хтось побивався. Мені було спокійно і навіть якось урочисто. Моя бабуся мала геніальне життя. Попри біди, війни, недоїдання, важку працю, морози, хвороби, вона залишалась оптимісткою із філософськими поглядами на життя.
Вона не могла зробити щось краще, ніж зробила. Кожен її крок був безпомилковим, кожне слово – влучним, кожна порада – доречною.
Нею захоплювались, дивувались. Моя бабуся мала унікальний талант, який передався від її тата, – вона говорила віршами. Саме так, не писала їх, а просто могла на ходу розказувати віршами цілі історії.
Втім, історію її життя не розкажеш віршем, не вмістиш у 160 символів.. Її можна лише згадувати і мати за орієнтир. Ця жінка не мала можливості фарбувати вії, нарощувати нігті, купувати модний одяг, але попри те, сила її жіночого духу є прикладом і викликає захоплення.

Зоряна Биндас