Кришнаїт Андрій: лейтенант у жовтій спідниці

Одного ранку, прямуючи на роботу, зіткнулась із цікавою людиною. Молодий хлопець у жовтогарячому вбранні – футболці та в чомусь на кшталт спідниці, – прямував мені назустріч, і, мабуть відчувши мій інтерес, зупинився та запропонував мені переглянути якусь книгу. Я поспішала, тому на книжку і не глянула, а просто запитала: «Хто ви?». Він зовсім не розгубився, і відповів: «Мене звати Андрій. Я представник «Міжнародного братства свідомості Крішна в Україні». Так ми і познайомилися.

Старший лейтенант у жовтій спідниці

Андрій розповів, що родом із міста Краснодон Луганської області, у зв’язку з роботою батька на кілька років виїхали до Німеччини, згодом у Кіровоград, де здобув спеціальність інженера по обслуговуванні зброї. Служив у Казахстані, згодом перевівся в Україну, а саме у Кіровоград, де звільнився старшим лейтенантом. Дана гілка індуїзму прийшла в Україну у 1991 році. До цього часу її представники жорстоко переслідувались, чимало з них загинули  тюрмах, і лише із становленням незалежності з’явилась можливість обирати той спосіб життя, який до вподоби. Таким чином Андрій прийшов у індуїзм, хоча народився  у сім’ї військового.

– Абсолютну істину несуть в собі всі релігії, це безумовно. – пояснює Андрій, – Адже у всіх них схожі сюжетні лінії, персонажі, всі релігії навчають нас однакових істин і добра. Однак індуїзм, як на мене, ввібрав в себе найбільш повну картину. І моя доля тісно пов’язана із цією релігією вже багато років. Кожна людина схильна до певної діяльності. Я ж народився на Маковея, отже моє покликання – сіяти «зерно», знання поміж людьми. Для цього я обрав саме цю релігію. Моє завдання розповісти людям про досконалість, навчити самопожертви і чесності. Тоді все довкола зміниться.

– Що ви маєте на увазі? Невже так легко змінити людську свідомість?

– Ні, нелегко, але дотримуватись заповідей – не важко. І це точно нікому не зашкодить. Спершу варто почати з себе, тоді можна навчати інших. Що я маю на увазі під чесністю? Наприклад, у школі працює вчитель. Він чудовий спеціаліст, має червоний диплом, але палить. Що діти переймуть від нього? Поведінку. Це означає, що його учні швидше почнуть палити, аніж здобудуть знання. Вчитель має бути еталоном. Так само і в сім’ях. Чому діти не слухають батьків? Та тому що в батьків немає тих, кого вони б слухали! Повинен бути наставник, авторитетна людина, яка є розумною, досвідченою, яку можна і потрібно слухати. Зауважте, що наставників передбачає і християнська релігія.  Треба сприймати старшого, тоді  і вас будуть слухати. А любов і доброзичливість має поширюватись на всіх – і на старших, і молодших. Слухати когось одного не означає нехтувати іншими.

–І ваша місія доступно це пояснити іншим людям? Невже для цього обов’язково одягати ці дивацькі наряди і вести специфічний спосіб життя? До речі, розкажіть про нього детальніше.

– Стосовно одягу, то можу сказати, що це тільки для реклами. Справді, так люди більше звертають на мене увагу. А от стосовно способу життя – то всі його тонкощі мають обґрунтування. Я вегетаріанець. У храмі, де я живу з іншими представниками релігії, не можна споживати м’ясо, рибу, чай, каву, цибулю та часник. Секс дозволений лише в шлюбі і лише для зачаття дітей. Якщо точніше, то можна цим займатись не менш, як через 96 годин після закінчення місячних у жінки. За гороскопом підбирається час, який був би сприятливий для обох партнерів, лише в такому випадку народжується повноцінна людина. Загальна кількість спроб складатиме не більше ніж 15 раз на рік, але ваша дитина не скаже вам ніколи: «Купи, бо я  хочу! Зроби, бо я  хочу!», бо свідомість її така, що вона не хотітиме всього. Бо коли мама з татом роблять собі що хочуть і коли хочуть – то і дитина так себе вестиме. Якщо батьки задумаються над серйозністю даного кроку, то і й дитина обиратиме, так як це робили її батьки. З інших заборон, –  це цілком зрозумілі не вживати алкоголь, наркотики та не палити і не грати азартні ігри.

Бути “терплячішим за дерево, тихішим за траву”…

– Який внутрішній розпорядок у храмі?

– Про це можна розказувати довго, адже особливостей є дуже багато. Приміром, для священика передбачене омовіння тричі на день. Так і в нас – обов’язкове омовіння три рази в день. Щоб зайти на кухню – має пройти не більше шести годин після цієї процедури. Перед цим обов’язково треба перезутись в інше взуття, не можна в тому, у якому виходили на вулицю. Ми носимо одяг із натуральних тканин, адже він оскверняється на протязі 24 годин. Одяг із шерсті, синтетики оскверняється значно швидше – за 6 годин. Ніколи не можна готувати їжу в тій одежі, у якій відвідував вбиральню, адже їжа вбирає в себе всю інформацію. Щоб було багатство, потрібно вставати до сходу сонця, їжу зберігати  у чистому місці, не сваритись і обов’язково проголошувати молитву.

– Ну з азартними іграми, наркотиками, спиртним – зрозуміло. А чим так не догодили часник та цибуля?

– Це афродизіаки, вони збуджують бажання. Цього не потрібно. Також ми не їмо яєць, бо це зародки. Зате залюбки вживаємо молочні та кисломолочні продукти. Споживати м’ясо я не можу вже багато років – як можна поїдати трупи тварин? Це в першу чергу вбивство, насильство. А коли ви їсте, приміром, ковбасу, то мимоволі стаєте співучасником вбивства. Адже винний і той, хто вбив, той хто розбирав, той хто віз на виробництво, той хто переробляв, той хто продавав, і в кінці цього ланцюга ви – той, хто споживає. Навіть якщо ми просто проходимо повз насилля – ми вже є співучасниками злочину. Якщо людина чинить невірно, значить просто має недостатньо знання, і наша провина в тому, що ми не намагаємось передати його. Наше покликання – давши знання, почати ланку добрих перетворень. Звісно ж, почати варто з себе, опанувавши себе – можна змінити весь світ.

– А жінки живуть у вашому храмі? Чи взагалі дозволено їм здобувати знання індуїзму?

-Так, жінки у нас навчаються, але не більше двох років. У храмі їх навчають турбуватись про дітей, про чоловіка, готувати їжу, інших господарських справ. Можна сказати, що її навчають бути щасливою, адже для жінки сім’я має бути на першому місці, і ці два роки відводяться для того, аби вона знала, якими шляхами досягнути гармонії у своїй сім’ї. Покликання жінки – бути господинею, а не мандрувати світом. Її завдання зберігати свою єдину сім’ю всіма можливими способами. Бувають різні життєві обставини: чоловік п’є, б’є. В такому випадку жінка може піти. Але піти до іншого чоловіка – це вже проституція. Тобто вона має відійти і дати йому час зробити свій вибір. Якщо в сім’ї є зрада, брехня, то в сильного партнера є вибір – або підняти до свого рівня слабшого, або ж покинути його, опустившись тим самим. Дійсно сильна жінка візьметься возвишати свого чоловіка, яким би він не був. Потрібно зрозуміти, чому партнер такий, і продовжувати праведний шлях, намагаючись і його вивести на нього.

До слова, звертання до всіх жінок у нас таке: «матаджі», як до матері. Є навіть така приказка: «Дивись на усіх жінок, як на матір, на чужі речі – як на сміття, а на чужі нещастя – як на власні». До чоловіків поширене звертання «прабху» – «пан», адже ми слуги слуг Божих. Тобто усі люди – слуги господні, а ми готові служити їм. Ми навіть носимо своєрідні нашийники, на яких вигравіювано: «Бути терплячішим за дерево, тихішим за траву. Виявляти повагу до інших і не вимагати поваги до себе».

«Тілака», «дготі», «курта», «пенджабі»…

– Розкажіть про свій чудернацький одяг, про позначку на лобі? Що вони символізують?

– Існують різноманітні філософські школи, і одяг та мітка покликані ідентифікувати їх. Називається подібна мітка «тілака». Наноситься вона маслом, водою, глиною, примовляючи молитву, яка дає захист від скверни на 6 годин.  Я особисто застосовую спеціальну глину, привезену з Індії, з місця, де народився Крішна. Одяг називається «дготі» і «курта», жінки носять «сарі» і «пенджабі». Особливого значення вони не мають, як я вже казав, це спосіб показати, до якої гілки ти належиш. Зачіска (косичка на потилиці) – має символічне значення. Кажуть, що коли волосся розпущене, то людина не збере думок до купи. Заплітаючи її, я промовляю спеціальну молитву, це черговий спосіб поспілкуватись із Богом. Нитка на зап’ясті – освячена, також виконує захисну функцію. Кулон «nasimha deva» містить усередині молитву, це щось схоже на християнський хрест.

– Ви зберігаєте обітницю безшлюбності вже багато років. Чи не хотілось би вам нарешті здобути спокій, одружитись, народити дітей?

– Ні, поки що не хочу. Ще не прийшов той час. Ви знаєте, що людина, коли помирає, постійно перевтілюється?  І ці перевтілення безкінечні, кожне з них має свою місію, свій час на землі. Після смерті дух людини від трьох до семи місяців перебуває у місці, з якого спостерігає за людьми і обирає собі маму, обирає батька… а ви думали, що все так просто? Цей дух обирає собі і характери, і матеріальний статок, але вибір можливий лише між тими рівнями, на який він заслужив. Отже, ще не пора, мабуть мене ще не обрали. А коли обрана пара, то чоловік через зернову їжу або через  воду з’їдає цей дух, таким чином він потрапляє у чоловічий організм і передається у жіночий.

А найголовніше кредо, яке варто осмислити для себе кожному: ми повинні зробити усе не для того, щоб прожити гарно життя на землі,а  щоб гідно постати перед очима Господа.

Оля Терещук, “LIKE”