«Настільний» голос Литви – проукраїнський волонтер Вероніка Повільонєнє

Вероніка Повільонєнє із сценаристом і режисером з України, який понад 20 років живе в Литві, Олексій Матвєєв.

Литовців-волонтерів абсолютно не хвилює історична фіксація їхніх добрих справ. І це логічно. Втім, не зовсім етично з боку свідомих українців, які приймають допомогу, не звертати увагу на ці благородні жести.

Головний феномен, який відбувся зі мною під час візиту в Вільнюс, це відчуття, наче жила тут раніше і знаю людей довкола. Це відчуття не зникає і навіть додатково підтверджується у нових знайомствах з литовцями.

Легендарна  литовська співачка, володарка «Оскару з фольклору-2011» Вероніка Повільонєнє – своєрідний оберіг України в Литві. З нею мене познайомив сценарист і режисер з України, який понад 20 років живе в Литві, Олексій Матвєєв. Саме Вероніка і Олексій минулого року організували у Вільнюсі масштабний проукраїнський концерт, який зголосилася підтримати навіть Президент Литви Даля Грибаускайте.

У нашій розмові Вероніка пригадала, як ще в молодості захопилася українським фольклором. «Чимало популярних народних українських пісень литовці використовують у щоденному побуті, — каже співачка. — Приміром, пісню літературного походження «Реве та стогне Дніпр широкий» у Литві знають як неофіційний гімн України, а народні «Розпрягайте, хлопці, коні», «Ти ж мене підманула» часто виконують під час застіль, популярні також твори українського композитора Платона Майбороди, зокрема, «Пісня про рушник», романс Михайла Ткача «Марічка». Натомість в українському фольклорі віднайдено пісні, в яких згадується Литва. Цікаво, що російські народні пісні ніколи «не заходили» в побут литовців, на відміну від сучасної естради».

Коли у Вероніки і Олексія зайшла мова підтримати Україну в складних умовах, засобом для цього, звісно ж, обрали мистецтво. Відтак, в листопаді минулоріч вирішили організувати масштабний концерт за участю литовських і українських виконавців. Всі атрибути підготували у короткі терміни – за півтора місяці. Після нього Даля Грибаускайте вирішила зробити ще один, під своїм патронатом. У доступі вже був найпрестижніший зал для виступів – національний музей «Палац великих князів литовських». Гроші за оренду палацу, техніку не брали, безкоштовно ведучими працювали кращі литовські актори, за свій рахунок грали провідні музиканти, – все це щирий подарунок Україні від Литви.

— Цей захід навряд чи відбувся без харизми і авторитету в Литві Вероніки Повільонєнє, — каже співорганізатор концерту Олексій Матвєєв. — Навіть знамениті музиканти дивувалися, як нам вдалося здобути можливість виступати у «Палаці великих князів литовських», які ще самі не мали туди доступу».

Дійство відбулося 14 грудня 2014 року. На окремому екрані транслювали відеоролики про Майдан, історію і мистецтво дружніх країн, які змонтував Олексій. В заході взяли участь воєнний оркестр, гурт «Сестри Тельнюк» з трьома віолончелістами, кращі джазові музиканти Литви. Велися прямі трансляції по «5 каналі» в Україні та на литовському національному телебаченні. Карма добра від цього дійства розливалася на всіх. «Ми дуже здружилися з колективом сестер Тельнюк і плануємо вже скоро нову спільну литовсько-українську благодійну музичну акцію, можливо вже в Україні», — зазначив Олексій Матвєєв.

Того дня у Вільнюсі був і Дмитро Стус, якому чоловік Вероніки Відмантас передав копії листів його батька Василя. Справа в тому, що Відмантас був політичним в’язнем. У 25-річному віці він зробив прокламації про пакт Молотова-Ріббентропа з литовської енциклопедії, яка вийшла друком в Америці (йшлося про те, що цей документ у сучасних умовах має антирадянський характер). «В той час більшість народу боялася навіть вимовити ці два прізвища, не те що якось коментувати пакт, — пригадує Вероніка. — За цю витівку Відмантаса схопили КГБісти, на рік запроторили до в’язниці. Згодом суд спрямував його до Мордовії, де і познайомився з Василем Стусом. Це було 42 роки тому. Відмантас розповідав про Василя, що більше ні в кого серед засуджених не бачив такої загартованої мужності і гордості. Як в’язнів, їх змушували ходити з руками за спиною, але високий і ставний Стус так гордо це робив, що навіть наглядачі дещо побоювалися його». Згодом Стус із Відмантасом ще довго переписувалися у листах, передаючи між рядків зрозуміле лише двом.

За результатами концерту у Вільнюсі зібрано 18 тисяч євро благодійних внесків (були купюри по 200 і 500 євро), які спрямували на лікування воїнів з АТО. Гроші надходили через інтернет до 1 липня 2015 року. Інший зміст проекту в палітрі допомоги в Вільнюсі – зблизити людей культури Литви та України.

Ірина Юрко.

Тернопіль – Вільнюс.

Фото автора.

Коментарі вимкнені.