Неймовірний екзотичний мандрівник з Каталонії лаяв дороги та смажив Тартілью під Тернополем (ексклюзивне інтерв’ю, фото, рецепт)

12 червня до Тернополя завітав незвичайний чоловік. Колоритний іноземець на велосипеді. Його випадково зустрів фотограф «Дубельтівки» Тарас Хлібович.

Власне, він і розпитав у чоловіка ціль візиту у файне місто, деталі подорожі, а також познайомив його із власником бару «Орися», де подорожній, який виявився шеф-кухарем, 13 червня провів майстер-клас із приготування характерного національного блюда своєї країни.

–       Сьогодні чисто випадково зустрівся з ну дуже незвичною людиною, Фредеріком Барнетом, – написав Тарас у Фейсбуці. – Він з Каталонії. Не поспілкуватися з цим чоловіком було б гріхом. Говорить диким суржиком на основі англійської, німецької, французької і іспанської мов. Але порозумітися легко. Знаючи великий інтерес до такого роду людей власника туристичного комплексу “Орися” Святослава Угляра, не міг не запропонувати відвідати його заклад. Гостя було нагодовано, підготовлено номер в готелі і сауна.

Наступного дня Фредерік учив тернополян готувати Тартілью, а Тарас Хлібович «мучив» його ексклюзивними питаннями від «Погляду»:

–       Що найсмачнішого ти їв в Україні?

–       Дуже мені тут подобається українське печиво – воно вишукане, на відміну від американсько-європейського «тяп-ляп, аби живо». Це, певно, пішло від австрійського минулого.

Вся кухня України дуже подібна і доволі складна технологічно. Жінки надзвичайно багато часу проводять за приготуванням їжі. А їжа через надлишок технологічного процесу втрачає, як харчову, так і смакову цінність. В результаті українці живуть менше, скажімо, іспанців, які їдять свіжоприготовлені продукти, багато їжі морського походження, під справжнє вино. В результаті іспанці живуть довше і щасливіше. В українських ресторанах власники стараються подати клієнтам дуже різноманітну їжу, тим самим ресторани стають подібними один до одного. В Європі пішла інша тенденція – проста народна їжа без складних соусів. І кожен ресторан готує і пропонує мінімум страв, зате їх приготування не складає проблем, не потрібно висококласних спеціалістів.

–       Що є найважчим у такій мандрівці, зокрема і по території України?

–       Найважче – почати подорож. А далі все йде, як по маслу. В Україні найгірше – це дороги. Країна чудова, люди надзвичайно привітні, а дороги – просто катастрофа! Через це виникають проблеми з велосипедом.

–       Чи є у своя родзинка у Тернополя?

–       Тут дуже відкриті і товариські люди. А перлиною є озеро. Тернопіль – затишне, європейське місто, яке дає привід відпочити і спостерігати за красивими жінками!

–       Що ти порадиш тернополянам, які хотіли б перейняти твій досвід мандрування?

–       Не обов’язково подорожувати всіма країнами Європи. Це доволі дорого. Ваша країна настільки цікава, що достатньо подорожувати нею. Просто відключіться від побутових проблем і почніть дивитися на навколишній світ очима дитини. Ви побачите багато цікавого. А найбільше ваше багатство – ваші люди. Пізнавайте їх!

Рецепт простого, але характерного каталонського блюда від шеф-кухаря Фредеріка Барнета – «Тортілья»:

Картопля, яка підсмажується на малій кількості олії (без спецій, без цибулі) Тим часом велика кількість яєць збивається в окремій посудині. Коли картопля підсмажилась, її засипається в посуду з яйцями і перемішується, обережно, без фанатизму. Знову те все висипається в пательню (сковорідку) і смажиться на мінімальному вогні. Потім цей картопляно-яєчний блінчик обережно перевертається через кришку пательні і смажиться з другої сторони. А тим часом Фредерік підсмажив чорний хліб і натер часничком. That’s it!

Довідка:

• 72-річний шеф-кухар Фредерік Барнет – з Каталонії. Ресторан Фредеріка в Брюселі пропонує своїм клієнтам лише лобстери і різноманітне вино. Ресторан працює 24 години на добу і за цей час приймає біля 5 сотень клієнтів. Цього достатньо, аби мати досить високі прибутки.
• Подорожувати світом його спонукала… онкологічна хвороба, яку переборов, але яка заставила його переосмислити попереднє життя.
• 17 серпня 2011 року Фредерік стартував з Данії велосипедом і попрямував в сторону Португалії північним узбережжям Європи. Далі південним узбережжям до Туреччини, де у нього завершилася віза. І він змушений був поїхати бусом до Болгарії, потім до Румунії, а потім і до України.
• Веде своєрідний щоденник, де бажаючі можуть залишити на його сторінках якісь побажання і вітання, свої контакти. Є також і в соцмережі twitter.
• Раз в три дні старається переночувати в готелях, аби помитися. А так – ночує в палатці.
• Планує поїхати після Карпат в Польщу і країни Балтики, а на зиму в Іран, Індію.

• 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Тарас Хлібович, фотоагентство “Дубельтівка”, спеціально для “Погляду”