«Вразила підтримка чужих людей», – Віра Буцер, мама 8 дітей

Цей рік був важким. Почався не дуже вдало, тому що мама ще на початку січня перенесла інсульт. Препарати досить дорогі, лікарі не могли оприділитися з діагнозом. Півроку нічого не знали, поки сусідка не порадила свою знайому. Та відразу назвала причини, після чого і в лікарні почали лікувати правильно.

А взагалі 2015-й був дуже насиченим. Я перестала вишивати картини, бо займають багато місця в домі. Пробувала продати, на жаль нічого не вийшло. Тому частину просто дарувала, а частину –  віддала в Тернопільську Самооборону, щоб хоч чимось допомогти хлопцям в зоні АТО. Зараз вишиваю сорочки. Мені подобається. Дуже розслабляє і заспокоює. От тільки рук не вистарчає. Не люблю однакових  речей.

Було багато всього. Діти побували на морі (там бабуся з дідусем недалеко проживають). Познайомилася з хорошими людьми, які час від часу допомагають. Тому що з такими цінами і тарифами тепер люди в багатьох речах мусять собі відмовляти. Взагалі не розумію, як наші шановні депутати додумались до того, що людина може прожити на 1500-2000 гривень в місяць. В них точно  проблеми з математикою. Це ще раз є доказом, що вони нас не вважають за людей. Не чують і не бачать. Але  ще надіюсь,  що все налагодиться.

Надіюсь, що стара влада піде на пенсію – таку, як зараз отримують наші вчителі чи медики. Що в нас з’являться молоді, перспективні управлінці. Що на Донбасі весь цей бардак припиниться. Там теж є люди, діти. Треба землю любити, і вона тобі віддячить тим самим, а не розривати снарядами і заливати кров’ю. Надіюсь, що в наступному році люди  матимуть роботу і нормальні заплати (не менше 5000 тисяч в місяць). Дуже хотілося б,  щоб хворі мали можливість лікуватись. Та багато чого хочеться…

Порадував 2015-й  тим,  що закон Бумеранга все таки працює. Робиш добро і добро до тебе повертається вдвічі.

Розчарував цей рік тим, що наші політики і надалі займаються балаканиною, а це все відбивається на нас.

Вразила підтримка чужих людей. Особливо вдячна волонтерам за ці свята. Діти так тішились Миколаю і подарункам, що не передати словами.

Новий рік ми святкуємо вдома, в нашій маленькій сім’ї. Діти є діти. В наш час треба не тільки надіятись, але і вірити. І обов’язково щось робити, бо з неба на голову нічого, крім дощу,  не падає. А це вода, так само як і обіцянки….

Від нашої сім’ї усіх вітаю  з Новим роком та  Різдвом Христовим.  Бажаємо здоров’я та щастя. І величезна подяка тим, хто робить хороші справи, хто  підтримує тих, кому допомога так необхідна.